Кінець літа для багатьох родин означає поступове повернення до звичного ритму: ранні підйоми, заняття, садочок або школа, гуртки та домашні завдання. Для дітей з аутизмом та іншими порушеннями розвитку цей перехід може потребувати особливої уваги. Навіть якщо дитина повертається до добре знайомого садочка чи школи, після тривалої перерви їй може знадобитися час, щоб знову звикнути до режиму, людей, правил, шуму, великої кількості контактів та вимог.
Ще більше змін чекає на тих, хто вперше йде до садочка чи школи, переходить до іншого закладу, нового класу або групи. Новим може бути практично все: приміщення, маршрут, педагог, однокласники, розклад, правила і навіть місце, де потрібно залишати верхній одяг. Саме тому підготовка до нового навчального року потрібна не лише майбутнім першокласникам. Вона корисна дошкільнятам, школярам різного віку та навіть тим дітям, які багато років відвідують один і той же заклад.
Головне завдання такої підготовки не в тому, щоб за останні тижні літа навчити дитину всього, чого вона ще не вміє. Значно важливіше повернути знайомі опори, освіжити навички, які знадобляться щодня, та зробити майбутні зміни максимально зрозумілими.
Чим менше невідомого, тим легше адаптуватися
Для багатьох дітей з аутизмом передбачуваність має велике значення. Якщо дитина розуміє, куди вона йде, хто там буде, що відбудеться спочатку, а що потім, їй не доводиться витрачати багато сил на постійне очікування невідомого. Саме в цьому і полягає одна з головних цілей підготовки.
Уявімо дві ситуації. У першій дитину будять раніше, ніж зазвичай улітку, одягають у новий одяг, дають незнайомий рюкзак, ведуть новим маршрутом до великої будівлі, де її зустрічає незнайомий дорослий і приводить у приміщення з великою кількістю дітей. У другій дитина вже кілька тижнів знає, що скоро почнеться навчання. Вона бачила фотографію школи, проходила маршрут, знайома зі своїм рюкзаком, бачила клас і фотографію вчителя, а вдома вже поступово змінився режим. Подія та сама, але кількість несподіванок зовсім різна.
Зменшення непередбачуваності допомагає зменшити зайве навантаження. А це важливо і для навчання. Коли значна частина ресурсу дитини витрачається на те, щоб впоратися зі стресом, шумом, змінами та незрозумілими вимогами, то зосередитися на словах педагога, новому завданні чи взаємодії з іншими дітьми значно складніше. Тому підготовка до навчального року починається не з прописів, читання чи повторення таблиці множення. Вона починається з повернення дитині зрозумілого ритму життя. Тож починаємо з режиму дня!
Спочатку повертаємо режим
Під час канікул режим природно змінюється. Діти пізніше лягають спати й прокидаються, снідають в інший час, більше гуляють, довше дивляться мультфільми чи грають, можуть пропускати звичні заняття. Тому не варто чекати останнього вечора перед школою чи садочком, щоб раптом оголосити: “Все, завтра встаємо о сьомій”.
Якщо літній і навчальний режими суттєво відрізняються, починайте поступово наближати один до іншого заздалегідь. Можна потроху переносити час відходу до сну і пробудження, а разом із ними сніданок, обід, прогулянку та вечірні процедури.
Не обов’язково перебудовувати весь день одразу. Спочатку стабілізуйте сон і ранковий підйом, потім прийоми їжі, далі додайте короткі заняття у той час, коли вони приблизно відбуватимуться в садочку чи школі.
Корисно відновити і знайомий вечірній ритуал: вечеря, душ, підготовка одягу, спокійна діяльність, сон. Якщо дитина користується візуальним розкладом, саме час повернути його або створити новий.
Візуальний розклад не обов’язково має бути складною системою з десятками карток. Для однієї дитини достатньо написаного списку, для іншої краще працюють фотографії чи піктограми. Наприклад: “прокинутися → туалет → вмитися → одягнутися → поснідати → почистити зуби → взяти рюкзак → вийти”.
Мета не в тому, щоб контролювати кожен рух дитини. Навпаки, зрозуміла послідовність може поступово зменшувати кількість постійних нагадувань дорослого і формувати самостійність дитини.
Харчування теж повертаємо у навчальний ритм
Про харчування під час підготовки до навчального року часто забувають. Але дитині, яка все літо снідала об одинадцятій, може бути непросто раптом почати їсти о сьомій ранку.
Поступово наближайте час основних прийомів їжі до майбутнього графіка. Якщо дитина снідатиме перед школою, поверніть ранковий сніданок. Якщо у закладі передбачений перекус у певний час, можна приблизно відтворити цей ритм удома.
Для дітей з вибірковістю в їжі особливо важливо заздалегідь з’ясувати, як буде організоване харчування у закладі. Що дитина зможе їсти? Чи дозволено приносити свою їжу? Де вона питиме воду? Чи вміє самостійно відкрити контейнер або пляшку?
Іноді проблема першого навчального тижня ховається не в “небажанні йти до школи”, а в дрібниці: дитина не може відкрити новий ланчбокс, не переносить запах у їдальні або не знає, як попросити води. Чим більше таких речей вдасться продумати заздалегідь, тим менше зайвих труднощів доведеться вирішувати одночасно.
Повертаємо навички самообслуговування
На канікулах дорослі нерідко починають більше допомагати дитині. Немає ранкового поспіху, тому мама може принести одяг, тато зав’язати шнурки, хтось із дорослих прибере тарілку або складе речі. Перед початком навчання варто подивитися, які побутові навички знадобляться дитині протягом дня, і поступово повернути їй більше самостійності.
Для дошкільника це може бути вміння зняти й одягнути простий одяг, помити руки, скористатися туалетом, поїсти ложкою, прибрати за собою, знайти власні речі. Для школяра до цього додаються рюкзак, канцелярія, пляшка з водою, змінне взуття, спортивна форма, вміння скласти свої речі та перевірити, чи нічого не залишилося.
Тому замість абстрактного “будь самостійним” краще тренувати одну конкретну дію. Наприклад, сьогодні дитина самостійно складає у рюкзак пенал. Через кілька днів додається пляшка. Потім вона вчиться перевіряти рюкзак за короткою підказкою: “зошит, пенал, вода”. Для цього можна використовувати піктограми чи наліпки, аби нагадувати дитині, що потрібно взяти. Такі дрібні навички можуть здаватися менш важливими за академічні, але саме з них складається значна частина звичайного дня у школі чи садочку.
Знову вчимося бути частиною групи
Після канікул потрібно пригадати не тільки побутовий, а й соціальний та навчальний ритм.
Вдома дитина часто може вільніше обирати, чим займатися і коли переключатися. У групі все інакше: потрібно іноді почекати, виконати прохання дорослого, перейти від улюбленої діяльності до іншої, прибрати після себе, сісти разом з іншими, завершити певну дію. Ці навички також потроху потрібно активувати вдома.
Наприклад, пограйте всією родиною у просту настільну гру, де потрібно чекати своєї черги. Запропонуйте разом приготувати бутерброди, але кожен виконує свою частину роботи. Попросіть дитину почекати одну хвилину, поки дорослий закінчить справу, і поступово збільшуйте час, якщо вона справляється. Можна використовувати дуже прості побутові інструкції: “Поклади чашку в мийку”, “Принеси рушник”, “Візьми книжку і поклади на стіл”. Якщо одна дія виконується легко, переходьте до двох послідовних: “Візьми чашку і постав її на стіл”.
Тут важливо орієнтуватися на можливості конкретної дитини. Якщо довга усна інструкція губиться вже після перших слів, повторення її голосніше не допоможе. Краще скоротити завдання, показати потрібну дію, використати жест, картку або іншу зрозумілу підказку.
Пропонуємо діяльність
Ще одна навичка, яку варто поступово активувати, це здатність певний час займатися запропонованою діяльністю. Почніть із коротких і бажано знайомих завдань, які дитина здатна виконати. Для дошкільника це може бути сортування предметів, пазл, малювання, ліплення, нанизування намистин, просте завдання за зразком. Для школяр а це може бути читання невеликого тексту, кілька прикладів, письмо, настільна гра на увагу або завдання, пов’язане з його інтересами. Можна використати принцип “спочатку – потім”: спочатку коротке завдання, потім улюблена діяльність. Або таймер, який показує, скільки ще триватиме заняття. Якщо дитина давно не займалася, десять спокійних хвилин можуть бути кориснішими за сорок хвилин боротьби.
Вчимося переключатися з дії на дію
Для деяких дітей найважчим є не заняття, а необхідність його припинити. Тільки-но дитина занурилася у конструктор, гру чи мультфільм, дорослий говорить: “Все, стоп, йдемо їсти”. Через хвилину потрібно вдягатися. Потім виходити з дому. Але кожна така зміна потребує переключення.
У садочку та школі переходів набагато більше, тому їх варто тренувати вдома. Замість раптового “все, закінчили” попереджайте: “Ще п’ять хвилин і прибираємо”, поступово зменшуючи час. Можна використовувати таймер. Деяким дітям допомагає картка “далі”, де зображено наступну діяльність. Іншим достатньо короткої конструкції: “Спочатку прибираємо конструктор, потім підемо гуляти”. Таким чином дитина тренує дуже важливу навичку: не просто припиняти бажану діяльність, а розуміти, що буде після неї.
Нова школа чи садочок не повинні вперше з’явитися 1 вересня
Якщо дитина з аутизмом йде до нового закладу, постарайтеся познайомити її з ним заздалегідь. Спочатку можна просто пройти або проїхати повз будівлю. Наступного разу підійти до входу. Якщо адміністрація дозволяє, зайти всередину, пройти коридором, знайти майбутню групу чи клас. Добре, якщо дитина заздалегідь побачить місця, якими користуватиметься щодня: гардероб, туалет, їдальню, спортивний зал, майданчик. Не потрібно за один візит показувати все, адже для багатьох дітей коротке десятихвилинне знайомство буде кориснішим за годинну екскурсію.
Якщо відвідати заклад неможливо, попросіть фотографії. З них можна скласти невелику історію: “Це моя школа. Ось двері, через які я заходжу. Це мій клас. Тут буде моя вчителька. Тут стоїть моя парта. Після уроків я виходжу звідси, і мене зустрічає мама”.
Для дитини, яка добре розуміє усне мовлення, можна просто разом обговорити майбутній день. Для тієї, якій легше сприймати інформацію візуально, краще використовувати фотографії, малюнки, піктограми чи короткі написи.
Якщо можливо, варто познайомитися з учителем, вихователем, асистентом або іншими дорослими, з якими дитина регулярно контактуватиме. Не вимагайте під час такої зустрічі, щоб дитина неодмінно привіталася, подивилася в очі, відповіла на всі запитання і справила “гарне перше враження”. Мета зустрічі інша: незнайома людина має стати хоча б трохи знайомою.
Так само корисно заздалегідь пояснити дитині, хто приведе її до закладу і хто забере. Для маленької дитини це може бути одним із найважливіших питань усього першого дня: “Мама пішла. А вона повернеться? Коли?” Тож відповідь має бути зрозумілою саме цій дитині: “Після обіду мама прийде”, “Після прогулянки тебе забере тато” або це можна показати у візуальному розкладі.
Навіть знайома школа після літа потребує адаптації
Помилково думати, що готувати потрібно тільки дитину, яка вперше йде до школи. Другокласник, п’ятикласник чи підліток також повертається після кількох місяців іншого життя. Міг змінитися класний керівник. З’явилися нові предмети. Уроки проходять в інших кабінетах. Змінився розклад. Хтось із друзів перейшов до іншої школи. Навіть перехід із однієї групи садочка до іншої може означати нове приміщення, інших дітей, вихователя та правила.
А іноді зовні не змінилося нічого. Але сама дитина вже відвикла від раннього підйому, дороги, шумного коридору, тривалого перебування серед людей та постійних переключень. Тому адаптація після канікул є нормальною частиною повернення до навчання.
У перші тижні дитина може швидше втомлюватися, потребувати більше часу на відпочинок після школи, гірше переносити додаткові заняття. Це не привід автоматично збільшувати вимоги. Спочатку варто подивитися, скільки ресурсу забирає сам процес повернення до навчального ритму.
Подумайте про сенсорне навантаження
Школа і садочок можуть бути дуже насиченим сенсорним середовищем. Розмовляють десятки людей. Дзвенить дзвінок. Рухаються стільці. У коридорі бігають діти. У їдальні пахне їжею. У класі яскраве світло. Хтось випадково торкається плечем у черзі.
Дорослий може майже не помічати цього фонового шуму, тоді як для дитини з аутизмом він може бути значним навантаженням.
Згадайте попередній навчальний рік. Що було найскладнішим? Їдальня? Перерви? Роздягальня? Спортивний зал? Дорога автобусом? Обговоріть це з педагогом. Можливо, дитині потрібні навушники у певних ситуаціях, можливість кілька хвилин побути в тихішому місці, інше місце в класі або коротка рухова перерва. Якщо дитина користується навушниками, сенсорними предметами чи іншими допоміжними речами, не варто вперше давати їх у день початку навчання. Вона повинна заздалегідь знати, що це за предмет і як ним користуватися.
Дитина повинна мати спосіб сказати: “Мені потрібна допомога”. Це одна з найважливіших навичок перед початком навчального року. І не обов’язково робити це усно. Якщо дитина користується альтернативною або додатковою комунікацією, у неї повинні бути доступні потрібні слова, символи чи картки. Можна заздалегідь потренувати кілька найбільш важливих повідомлень: “допоможи”, “перерва”, “туалет”, “болить”. Тренувати їх краще у реальних ситуаціях. Наприклад, коли дитина не може відкрити коробку, не поспішайте одразу допомагати. Дайте можливість використати доступний їй спосіб попросити про допомогу.
Поговоріть із педагогом до початку навчання
Батьки знають про дитину багато речей, яких новий учитель або вихователь просто не може знати, тому варто заздалегідь передати педагогам коротку практичну інформацію. І не обмежуйтеся діагнозом. Сам по собі запис “розлад аутистичного спектра” майже нічого не говорить про те, як допомогти конкретній дитині о десятій ранку в переповненому класі. Набагато корисніше пояснити: як дитина найкраще розуміє інструкції; як просить про допомогу; що її може перевантажити; як виглядає її втома; що допомагає заспокоїтися; які сенсорні особливості важливо врахувати; чим вона цікавиться; що добре мотивує; які побутові дії виконує самостійно, а де потребує підтримки.
Дайте час на адаптацію
Пам’ятайте, що завдання підготовки до нового навчального року полягає саме у зменшенні кількості несподіванок, а не у створенні нових. І навіть добре підготовлена дитина восени все одно буде проходити адаптаційний період. У перші тижні варто уважно спостерігати не тільки за поведінкою у школі, а й за тим, що відбувається після неї.
Дитина може добре триматися протягом навчального дня, а вдома стати дратівливою чи мовчазною. Може потребувати більше усамітнення, руху чи сну. Звичні домашні вимоги можуть тимчасово даватися важче. Тому іноді найкращою зустріччю після насиченого дня будуть знайома їжа, вода, тиша і можливість зайнятися улюбленою справою. А поговорити можна пізніше.
Чек-ліст для батьків дітей з аутизмом: що варто перевірити напередодні навчального року
За кілька днів до початку навчання батькам корисно подумки пройти майбутній день дитини від пробудження до повернення додому і зрозуміти:
- Чи наблизився режим сну до навчального?
- Чи може дитина поснідати у потрібний час?
- Чи знайомі їй одяг, взуття та рюкзак?
- Чи знає вона, куди йде і хто її там зустріне? Чи знайомий маршрут?
- Чи знає педагог про важливі особливості дитини?
- Чи має дитина доступний спосіб попросити про допомогу, перерву, воду або туалет?
- Чи продумані сенсорні труднощі?
- Чи залишили ви в перші тижні достатньо часу для відпочинку?
Не страшно, якщо не на всі ці запитання відповідь буде позитивною. Дитині з аутизмом не потрібно за кілька тижнів стати зручнішою, слухнянішою чи навчитися всього, що може знадобитися протягом року. Їй потрібно допомогти перейти з одного життєвого ритму в інший.
Повернути знайомий режим. Нагадати потрібні побутові навички. Потроху відновити здатність виконувати завдання і перебувати в групі. Познайомити з новими людьми та місцями. Показати, що буде відбуватися. Дати зрозумілий спосіб попросити про допомогу. І залишити достатньо часу, щоб до змін можна було звикнути. Адже чим менше сил дитина витрачає на боротьбу з непередбачуваністю, тим більше їх залишається на те, заради чого вона й приходить до садочка чи школи: спілкуватися, досліджувати світ, набувати нових навичок і вчитися.
