Корекційні методики аутизму

Оскільки аутизм – явище складне і багатогранне, у світі існують і застосовуються безліч корекційних методик для людей з аутизмом. Крім того, аутизм є предметом активного вивчення з боку наукового співтовариства, і в міру отримання нових результатів різноманітних досліджень кількість корекційних методик природним чином збільшується.

У цьому матеріалі ми не ставимо собі за мету детально описати всі наявні корекційні методики – це дуже широка тема, що межує з нескінченністю. Ми розглянемо основні речі, які треба знати про корекційні методики кожному з батьків.

Отже, як ми вже сказали, корекційних методик для дітей з РАС існує безліч. У різних країнах усе відбувається по-різному, але загалом вони розподіляються на декілька напрямів, а саме:

  1. Поведінкові підходи.
  2. Розвивальні підходи.
  3. Сенсорно-перцептивні підходи.
  4. Еклектичні підходи.

Розглянемо їх більш детально.

ПОВЕДІНКОВІ ПІДХОДИ

АВА (Applied Behavior Analysis) – прикладний аналіз поведінки

Мета ABA – підвищення рівня бажаної поведінки та зниження рівня небезпечної або проблемної поведінки, яке може заважати навчанню та ефективній соціальній взаємодії. ABA-терапія використовується для поліпшення мовних і комунікативних навичок, уваги, пам’’яті та академічних навичок.

Метод ABA зосереджується на стратегіях позитивного підкріплення, що являють собою істотну підтримку дітям, які зазнають труднощів у навчанні або опануванні нових навичок.

Також АВА-терапія займається корекцією проблемної поведінки, яка заважає нормальному функціонуванню дитини, за допомогою процесу, що має назву «функціональна оцінка поведінки». Більш детально за посиланням: https://www.kennedykrieger.org/patient-care/centers-and-programs/neurobehavioral-unit-nbu/applied-behavior-analysis.

VBA (The Verbal Behavior Approach) – вербально-поведінковий підхід

Побудований на дослідженнях, що належать до сфери прикладного аналізу поведінки, і теорії вченого-біхевіориста Б.Ф. Скіннера. VBA розвиває здатність дитини навчатися функціональної мови. З точки зору підходу VBA, експресивний бік мови включає:

  1. Навичку вираження прохання, яка є найважливішою навичкою, тому що їй передує мотивація, а в результаті дитина отримує бажане.
  2. Навичку позначення предметів: назвати те, що дитина бачить, чує, нюхає, відчуває, смак чого відчуває.
  3. Наслідувальну навичку – повторити почуті слова (відлуння).
  4. Інтравербальну навичку – це вміння відповідати на запитання.

Також вербально-поведінковий підхід розглядає невербальні навички дитини. Навчання починається з опанування навички вираження прохання. Посилання: https://www.autismspeaks.org/verbal-behavior-therapy.

PRT (Pivotal Respouse Treatment) – навчання основних/ключових навичок/реакцій

Методика PRT спрямована на розвиток мотивації, соціальної ініціативи, вміння реагувати на кілька сигналів, самоврядування. Надалі сприяє полегшенню сприйняття навчальної інформації.

Основна мета PRT – розвивати мотивацію у дитини з РАС реагувати на сигнали і соціальні взаємодії, які можуть замінити неналежну або атипову поведінку.

PRT навчає батьків пропонувати терапію в природному середовищі дитини. Природні та цільові системи винагороди допомагають батькам реалізувати їх зі своєю дитиною. PRT-терапевти взаємодіють з дітьми в ігровому середовищі. Під час гри дорослий заохочує значущу соціальну поведінку. Заохочення завжди пов’язано з логікою ситуації. Наприклад, на питання «Якого кольору?» дитина відповіла «Жовтого», і як заохочення вона отримує жовтий олівець або фломастер, яким може помалювати.

Ця терапія успішно застосовується для роботи з дошкільнятами і молодшими школярами. Підходить для осіб з важким ступенем аутизму. Більш детально тут:http://www.autismprthelp.com/research-literature.php.

TEACCH (Treatment and Education of Autistic and Related Communication Handicapped Children) – програма, яка дозволяє навчати дітей з аутизмом та дітей з особливими потребами

TEACCH – це методика структурованого навчання з особливою увагою до середовища. Основні цілі навчання:

  1. Максимально розвинути незалежність дитини.
  2. Допомогти дитині ефективно взаємодіяти з іншими.
  3. Збільшувати і розвивати інтелектуальні навички, шкільні вміння та індивідуальні здібності.
  4. Стимулювати генералізацію навичок (усі нові навички, які дитина може максимально часто й ефективно використовувати в різних ситуаціях удома, в садку, школі).
  5. Розвивати почуття себе, розуміння себе (розвиток емоційної сфери).

Робота з дітьми проводиться в таких сферах: імітація; сприйняття; велика моторика; дрібна моторика; координація очей і рук; елементарна пізнавальна діяльність; мова; самообслуговування; соціальні відносини. Основна вікова група – 3–14 років (з мовним розвитком, який відповідає 5-річному віку). Першоджерело: https://teacch.com.

РОЗВИВАЛЬНІ ПІДХОДИ

DIR Floortime

Методика Floortime, розроблена Стенлі Грінспеном, передбачає прямування за ініціативою дитини у грі й соціальній взаємодії. Концепція DIR і методика Floortime базуються на припущенні про те, що, працюючи з емоційними, або афективними, проявами, ми можемо позитивно впливати на базові здібності, відповідальні за відносини, мислення та спілкування.

Флортайм – метод сімейної психотерапії. На зустріч із психологом приходить той, хто більше часу проводить з дитиною. На сеанс запрошують братів (сестер), якщо у дитини є труднощі в спілкуванні з ними. Терапію починають з найменшими дітьми (до року), проводять з підлітками і з дорослими (в цьому випадку місце гри займає спеціально побудована бесіда). Читати про методику повністю, є можливість перекладу російською мовою: https://www.icdl.com.

Son-Rise

Автори: подружжя Баррі і Самарія Кауфман, які розробили цей підхід для свого аутичного сина Рона.

Суть підходу полягає у створенні комфортного для дитини навколишнього середовища, що включає як позитивне психологічне ставлення до нього з боку близьких людей і готовність вступати з ним у контакт відповідно до його потреб, інтересів, так і організацію простору, що сприяє поступовому, послідовному розвитку дослідницької та пізнавальної активності дитини.

Мета програми – зміна ставлення батьків до своєї дитини з негативного на позитивне, яке здатне змінити її саму. Основою підходу є положення про необхідність прийняти власну дитину такою, якою вона є, щоб спілкування з нею приносило радість і задоволення. Ця методика не підходить для корекції складних розладів аутистичного спектру і для корекції дітей, старших п’яти років. Вона також не застосовна до дітей, які мають яскраво виражені афективні сплески. Докладніше: https://autismtreatmentcenter.org.

DLT (Daily Life Therapy) – щоденна життєва терапія

Підхід DLT заснований на східній філософії і, на відміну від багатьох інших підходів, концентрується на груповій взаємодії, а не на інтенсивному індивідуальному навчанні. Головна мета цього підходу – сформувати у дітей необхідні навички для повсякденного життя, в т. ч. комунікативні.

Навчання адаптивної поведінки та корекція дезадаптивної поведінки здійснюються за допомогою фізичних навантажень, емоційної регуляції і навчання академічних навичок у групі. Фізичні навантаження забезпечуються в ході спільних фізкультурно-оздоровчих заходів, виконання фізичних вправ.

Емоційна регуляція і стабілізація здійснюється через мистецтво, групові музичні заняття. Заняття мають чітку, структуровану форму, навчання ведеться на основі наслідування і синхронізованої діяльності.

У школі проводяться масові дитячі свята, заходи. Програма базується на «трьох стовпах»: фізичній витривалості, емоційній стабільності та інтелектуальній стимуляції, які надають безліч можливостей для зростання, таких як усвідомлення тіла, самоконтроль, соціальний розвиток, стабілізація настрою або успішність. Детальніше:https://www.bostonhigashi.org/about_us/daily_life_therapy_.

Емоційно-смисловий підхід до корекції РАС

Емоційно-смисловий підхід заснований на дослідженнях, що виявили специфіку психічного дизонтогенезу при аутизмі, і спрямований на нормалізацію афективного розвитку дитини з РАС.

Цей підхід є смисловим, тому що його основне завдання – накопичення та осмислене упорядкування індивідуального афективного досвіду дитини, який зможе стати опорою для розвитку її активних і диференційованих відносин з оточенням. Його також названо емоційним, тому що основний засіб допомоги дитині в рамках цього підходу – спільне проживання та емоційне осмислення того, що відбувається.

Підхід передбачає встановлення емоційного контакту з дитиною та її залучення до взаємодії зі спільним проживанням і осмисленням того, що відбувається. Розвиток в емоційній спільності з близьким дорослим дозволяє дитині стати більш витривалою, активною і зацікавленою, спільне осмислення та організація життєвого досвіду надає їй більшої свободи і конструктивності в контактах з оточенням, відкриває можливість просування в розвитку когнітивної сфери (О.С. Нікольська). Читати докладніше про підхід: https://alldef.ru/ru/articles/almanah-26/emoczionalno-smyislovoj-podxod-kkorrekczii-rasstrojstv-autisticheskogo-spektra.

RDI (Relationship Development Intervention) – методика розвитку взаємодії / міжособистісних стосунків

RDI – метод поведінкової терапії, заснований на мотивації дитини до спілкування, взаємодії та дружби. Підхід базується на дослідженнях людського мозку, які підтверджують, що мозок здатний адаптуватися до будь-якої проблеми. Люди з обмеженими можливостями можуть адаптуватися і вчитися функціонувати «нормальним» способом.

Мета методики RDI – пройти поетапний прискорений шлях розвитку дитини, яка розвивається нормально. Фахівці RDI формують у дитини такий досвід взаємодії, при якому люди пов’язані між собою для створення спільних подій.

Програми RDI навчають батьків, як вести свою дитину, шукати і досягати успіху у взаєминах у відповідь, одночасно розглядаючи ключові аспекти, такі як мотивація, спілкування, емоційне регулювання, епізодична пам’ять, швидке зміщення уваги, самосвідомість, оцінка, виконавче функціонування, гнучке мислення і творче вирішення проблем. RDI дозволяє згодом здійснювати нейрокогнітивні зміни, які дають людині навички, необхідні для самостійного вирішення життєвих завдань. Розвинувши цю здатність до динамічного мислення, людина отримує можливість підвищити якість життя: спілкуватися, дружити, досягти впевненості в собі, незалежного життя, тривалих відносин і значущої зайнятості. Інформація на офіційному сайті: https://www.rdiconnect.com/about-rdi/.

СЕНСОРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ПІДХОДИ

Ayres Sensory Integration – сенсорна інтеграція

Метод спрямований на стимуляцію роботи органів почуттів в умовах координації різних сенсорних систем. Сенсорно-інтегративна терапія являє собою ретельно дозоване та чітко побудоване специфічне тренування порушених функцій у спеціально організованому терапевтичному середовищі. Найбільшу ефективність методика дає в корекції дітей з синдромом Дауна, ЗПМР, ДЦП, аутизмом. Вона включає теорію сенсорної інтеграції, методику оцінки рівня розвитку цієї сфери та комплекс вправ, які використовуються в роботі з пацієнтом. Метод сенсорної інтеграції передбачає стимуляцію роботи органів почуттів в умовах координації різних сенсорних систем. Читати про методику докладніше: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6680650https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6680650.

Томатіс-терапія

Томатіс-терапія є засобом стимуляції активності мозку шляхом використання поліфонічного звучання музичних засобів. На основі аудіограми людини і за рахунок того, що фільтруються певні частоти (високі, низькі або середні), складаються індивідуальні програми, які дозволяють розвивати мозок, тренуючи його шляхом прослуховування музики на певних частотах. Спеціальний пристрій змінює звучання, змушуючи мозок активно працювати. Наш мозок дивується різкій зміні темпу музики і запускає механізми слухової уваги.

У Томатіс-терапії важливий індивідуальний підхід. Прослуховувати абсолютно стандартні музичні записи не раціонально. Головне – розробити індивідуальну систему аудіотренувань.

У кожному конкретному випадку характеристики звукового сигналу, що передається через «електронні вуха», добираються індивідуально, залежно від проблеми, яку потрібно скоригувати. Посилання на домашню сторінку методу (є російськомовний варіант): https://www.tomatis.com.

ЕКЛЕКТИЧНІ ПІДХОДИ

SCERTS

SCERTS – це освітня модель для роботи з дітьми з РАС та їхніми сім’ями. Вона містить конкретні рекомендації, спрямовані на те, щоб допомогти дитині стати компетентним і впевненим соціальним комунікатором, одночасно відвертаючи проблеми поведінки, які заважають її навчанню та розвитку відносин. Цей метод також покликаний допомогти сім’ям, викладачам і терапевтам працювати спільно, ретельно скоординованим чином, щоб досягти максимального прогресу в підтримці дитини.

Скорочення «SCERTS» включає перші літери термінів, які позначають основні напрями методу:

  • SK – соціальна комунікація: розвиток спонтанної, функціональної комунікації, емоційного вираження, безпечних і довірчих відносин з дітьми та дорослими
  • ER – емоційне регулювання: розвиток здатності підтримувати добре відрегульований емоційний стан, щоб долати повсякденний стрес і бути найбільш доступним для навчання та взаємодії;
  • TS – транзакційна підтримка: розробка і впровадження підтримки, яка допомагає партнерам реагувати на потреби та інтереси дитини, змінювати та адаптувати середовище, а також надавати інструменти для підвищення рівня навчання (наприклад, обмін зображеннями, письмові графіки та сенсорна підтримка). Офіційний сайт: http://www.scerts.com/.

The Miller Method – метод Міллера

Метод ґрунтується на «когнітивно-розвивальному системному підході до дітей з РАС». Метод Міллера – це система, яка враховує потреби в розвитку у дітей з РАС і має чотири основні цілі:

  • оцінює адаптивні ознаки порушеної дитячої поведінки;
  • передбачає переведення порушеної поведінки в функціонально активну;
  • робить спроби розширювати досвід взаємодії та виводити дітей із замкнутого способу життя (життя на самоті або в найближчому колі, наприклад, тільки з батьками) в активну соціальну взаємодію;
  • пропонує фахівцям і батькам способи та системні підходи, які допомагають дітям, що мають аутизм і пов’язані з ним порушення, в навчанні читання, письма, поняттю числа, символічних ігор і розвитку звичайної діяльності у шкільному класі.

Метод Міллера використовує дві основні стратегії, спрямовані на процес розвитку: одна включає трансформацію поведінкових систем, що відхиляються від норми, у функціональну поведінку; інша стратегія – це систематичне, регулярне використання в процесі розвивальних занять певних видів діяльності за участю об’єктів та людей. Офіційний сайт: http://www.millermethod.org.

Звісно, вибір корекційних методик для кожної дитини суто і суворо індивідуальний. Він залежить від індивідуальних особливостей дитини з РАС, універсальність підходу в цій сфері не прийнятна. Але є одне правило, з яким погоджуються всі фахівці, і це правило говорить про те, що

НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИМИ Є МЕТОДИКИ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ.

Чим раніше буде визначено (або, якщо завгодно, діагностовано) особливості вашої дитини, тим на кращий результат корекції можна сподіватися.

Перше дослідження на цю тему було проведено в США професором психіатрії та поведінкових наук Саллі Роджерс не так давно – у 2012 році. Воно показало, що раннє втручання нормалізує мозкову активність аутичних дітей віком 18 місяців. У ході дослідження, опублікованого в Журналі Американської академії дитячої та підліткової психіатрії під назвою «Раннє поведінкове втручання пов’язується з нормалізацією мозкової активності у дітей з аутизмом молодшого віку», з’ясувалося, що діти, які отримували певну терапію втручання, демонстрували більшу мозкову активність, коли дивилися на обличчя, а не на предмети, тобто проявляли реакцію, типову для здорових дітей, які брали участь у дослідженні, і протилежну реакції тих аутичних дітей, які отримували лікування за допомогою інших видів втручань.

За оцінками Центрів з контролю та профілактики захворювань США, кожній одній дитині з 88 народжених нині дітей буде пізніше діагностовано розлад аутистичного спектру. Ознаки цього розладу розвитку включають стійкий дефіцит соціальної комунікації та зв’язків, повторюваний та обмежений набір інтересів, який формується в ранньому дитинстві та впливає на повсякденне функціонування. Детальніше: https://www.sciencedaily.com/releases/2012/10/121026125021.htm.

Відштовхуючись від вищесказаного, можна зробити висновок, що «палички-виручалочки» існують для аутистів різних вікових категорій, але їх вибір і застосування – це винятково індивідуальна робота, що вимагає від фахівців граничної уваги і кваліфікації, а від батьків – терпіння й наполегливості, оскільки кожна корекційна методика передбачає регулярні та постійні зусилля з боку всіх, хто оточує вашу дитину і щиро бажає їй щастя.