Нещодавно садочку для дітей з особливостями розвитку “Дитина з майбутнім” виповнилося 14 років. Вже друге десятиріччя поспіль заклад надає унікальні комплексні послуги з корекції аутизму, заслужено отримавши статус однієї з найкращих структур галузі в Україні. Яким був цей шлях до успіху, що змінилося за такий тривалий час та чим саме, на думку батьків, садок відрізняється від чисельних розвивальних центрів спеціально для МГО “Дитина з майбутнім” розповіла директорка закладу Наталія Стручек.
- 14 років ефективної роботи – це значний термін для дошкільного закладу. Якщо порівнювати початок роботи і теперішній час – як змінився запит сімей? Що змінилось у роботі самого закладу?
По-перше, за роки безперервної праці ми набули колосального досвіду. На початку роботи нашого садочка в Україні не було настільки широкого та об’ємного інформаційного поля у корекційній сфері як сьогодні, тому доводилось шукати методики та звертатися по допомогу до закордонних фахівців. Так, перші два роки ми тісно співпрацювали з університетом Argosy у Сан-Франциско (США), який готував потрібних фахівців, та відомим доктором клінічної психології Вірджинією Бассі. Кожні пів року вона навідувала нас для супервізії, навчання та передачі безцінного досвіду, на основі якого ми створювали та покращували власні алгоритми роботи, в результаті чого наш заклад став унікальним за ефективністю з сотнями випускників, які потрапили у звичайні садочки та успішно навчаються у звичайних українських школах.
По-друге, ми спостерігаємо разючі зміни у відношенні батьків до корегувального процесу. Якщо раніше батьки були менш поінформовані і орієнтувалися лише на наш досвід або практики нечисленних розвивальних центрів, то сьогодні вони мають доступ до будь-якої інформації, можуть порівнювати фахівців та обирати найкращі послуги для своїх дітей, що і привертає їх увагу до нашого садка. Звичайно, чим вища обізнаність батьків, тим комфортніше працювати з дітьми, але, з іншого боку, це часто призводить до зменшення активності самих батьків стосовно власної дитини і, відповідно, часу для спілкування у родинному колі, що дуже негативно позначається на досягненнях дитини. Корекція – це не тільки щоденна педагогічна робота найкращих фахівців, а й максимальна увага до дитини та комунікація насамперед з батьками вдома, за хатніми справами чи дозвіллям. Навіть у випадку, коли дитина невербальна або погано розуміє звернену мову її обов’язково потрібно долучати до виконання простих завдань, формуючи обов’язки та закріплюючи навички, здобуті в садочку. Таким чином вона дорослішає, вчиться співіснувати з іншими та бути незалежною від допомоги дорослих, що дає більше шансів компенсувати порушення та вийти в норму. Тому всі академічні навички, отримані в садочку, мають закріплюватися у побуті за спілкування з батьками.
- Дітей з якими розладами приймає садок і яким чином можна потрапити до закладу? З якими розкладами приходять найчастіше і звертаються по комплексну допомогу?
Наш садок займається корекцією розладу аутистичного спектра, це наш основний напрямок від початку існування. Але ми працюємо з малечею різного віку – від 1 року до 6 років, і часто у малому віці дитина або ще не має офіційного діагнозу, або має затримку розвитку без чіткого розуміння однозначної причини (відсутність мовлення, некерована поведінка, проблеми з харчуванням тощо). Для нас це не проблема, адже ми успішно займаємось раннім втручанням, яке допомагає малюкам дуже швидко впоратись з проблемними моментами.
Направлення від лікаря чи ІРЦ ми не вимагаємо, а для того, щоб потрапити до нашого садка достатньо розуміння батьками наявності проблеми та консультації у закладі, аби підтвердити чи спростувати висновки батьків.
Хочу закликати всіх батьків до вчасного звернення до лікарів і корекційних структур, адже дуже шкода спостерігати ситуації, коли спочатку дитину ведуть до звичайного садка, а потім вона все одно опиняється у нас. У звичайному садочку все зводиться до банального перебування у закладі, адже ніхто з нею не працює, не корегує поведінку, не займається харчуванням чи навчанням. Це втрата дорогоцінного часу, і нам потрібно її знову навчати тих навичок і правил, які вона вже мала знати раніше. У корекційному процесі чим молодша дитина, тим більше ефект від зусиль.
- Доступ до комплексного навчання обмежений за межами Києва. Чим садок може допомогти іногороднім сім’ям?
Навіть в умовах війни ми багато спілкуємось з родинами з інших міст, тими, хто перебуває за кордоном. На жаль, європейські країни не пропонують родинам той рівень корекційних послуг, до яких вони звикли в Україні, тому ми дуже активно проводимо дистанційні консультації та радо ділимося своїми знаннями та досвідом, аби батьки могли працювати з дитиною самостійно.
Якщо родина знаходиться в іншому місті України, ми пропонуємо формат дистанційної програми розвитку від нашого садочка: батьки привозять дитину до нас на 4 дні для тестування її рівня розвитку за участю дефектолога, логопеда, фізичного реабілітолога та психолога, в результаті якого родина отримує індивідуальну програму, яку можна використовувати як вдома, так і в роботі з фахівцями вдома.
Також у нас є формат навчання безпосередньо у садочку, коли батьки приїздять разом з дитиною на 3-6 місяців і у закладі навчаються як працювати з дитиною і розуміють, яких саме послуг чи фахівців потрібно шукати у себе вдома.
У цій надскладній ситуації, яка склалася в Україні сьогодні, ми шукаємо всі можливості і докладаємо максимальні зусилля, аби допомагати родинам і завжди бути на зв’язку у час потреби.
- Чому, на вашу думку, батьки дітей з особливостями розвитку обирають садок “Дитина з майбутнім”? Які переваги родина отримує та чим саме відрізняється Ваш заклад від інших?
По-перше, наше основне завдання – це соціалізація дитини. Мова йде про набуття та тренування академічних і побутових навичок, закріплення знань та вмінь, які формують самостійність дитини та вміння взаємодіяти з іншими. Спочатку це відбувається на рівні родини та дитячого садочка, а у майбутньому – з дорослішанням дитини, формуванням відповідальності, організованості тощо – можемо говорити про повноцінну соціальну адаптацію. Ми наголошуємо на тому, що саме навички самообслуговування є критерієм успішності дитини в соціальному житті. Адже якщо дитина знає алфавіт, вміє писати і рахувати, але не може вдягнути шкарпетки, ходить у підгузках чи споживає виключно рідку чи подрібнену їжу, то це досить серйозні перепони для адаптації у звичайному середовищі і, відповідно, успішності дитини в майбутньому. Тому у своїй роботі ми акцентуємо першочергово увагу саме на автоматизації побутових навичок (застеляти ліжечко, чистити зубки, прибирати за собою іграшки тощо). У нашому закладі дитина привчається до всіх режимних моментів та поступово дорослішає, проживаючи кожен свій день самостійно без батьків та стороннього обслуговування.
По-друге, в нашому садку до всіх вихованців ми застосовуємо комплексний підхід. Річ у тім, що РАС – це завжди комплексна проблема і один фахівець, навіть найкращий у світі, ніколи не зможе пропрацювати всі питання корекційного процесу, які потребують серйозної уваги декількох. Так, для ефективного розвитку мовлення дитина має пройти певний домовленнєвий шлях. Мова йде про розвиток тих зон її мозку, поруч з якими розташована ділянка, відповідальна за мовлення. А оскільки у дітей з РАС нейронні зв’язки формуються повільніше і у меншій кількості ніж у нормотипових дітей, то ці ділянки мозку потребують стимуляції, наприклад, вправами на дрібну та велику моторику, на зорово-моторну координацію тощо.
З-поміж іншого, окрім індивідуальних, ми проводимо групові та підгрупові заняття, на яких наші вихованці вчаться гратися та взаємодіяти з іншими (чекати своєї черги, допомагати, поступатися тощо). Це допомагає дітям навчатися прилаштовуватися до зовнішнього середовища, до потреб та інтересів оточуючих, поступово стаючи соціально успішною, чого неможливо досягти на індивідуальних заняттях, де фахівець, навпаки, підлаштовує середовище до потреб дитини. До речі, лікарі, які супроводжують наших дітей, відмічають їхні успіхи та, головне, здатність спокійно продемонструвати свої навички в різних умовах і з різними фахівцями. В нашому ж закладі працює команда фахівців, яка на початку роботи проводить тестування рівня розвитку дитини та складає індивідуальну програму, якої ми чітко дотримуємося, відстежуючи динаміку розвитку кожної.
По-третє, ми тісно співпрацюємо з батьками та навчаємо їх правильно реагувати на певну поведінку чи закріплювати здобуті в садочку навички вдома. Так, нашу систему відеоспостереження ми використовуємо і як навчальну платформу, де батьки бачать, наприклад, як ставити інструкцію і контролювати її виконання. Також ми запрошуємо батьків доєднуватися до наших занять, де вони відпрацьовують свої навички з фахівцями, а потім імплементують досвід вдома зі своєю дитиною. Це надзвичайно важлива частина нашої роботи, адже вміння формулювати прохання, створювати чіткі правила та межі, вибудовувати правильні моделі поведінки призводить до формування батьківської авторитетності і, відповідно, конструктивних поважливих взаємовідносин у родині.
- В умовах війни наразі батьки дуже обережні та бояться залишати своїх дітей через можливі обстріли. Як заклад убезпечує вихованців під час тривог?
Найбільша наша втрата – це родини з маленькими дітлахами, які вимушені були поїхати за кордон або які перебувають вдома зі своїми дітлахами через страх залишати їх самих будь-де. До початку повномасштабної війни в нашому садку працювала повноцінна ясельна група, а зараз найстаршому вихованцю 2,5 роки.
Та попри таке своєрідне “постаршання” вихованців, у всьому іншому наша робота та щоденні клопоти не зазнали значних змін. Наш заклад має власне бомбосховище, до якого діти і персонал закладу потрапляють за півтори хвилини. Наше сховище облаштоване прямо у будівлі садочка таким чином, щоб робота не припинялася ні під час короткотривалих, ні під час довготривалих повітряних тривог і навіть за відсутності світла, адже ми маємо власний потужний генератор. Там ми проводимо групові і підгрупові заняття, дітки мають можливість спати, харчуватися, гратися та перебувати повністю у безпеці не перериваючи корекційну роботу.
- Які зміни відбулися в садочку за весь час війни – у педагогічному, психологічному та, так би мовити, людському розрізах?
Після початку цієї страшної війни нам довелось докласти значних зусиль, щоб зберегти наш педагогічний колектив. Звичайно, дехто вимушений був звільнитися через переїзд за кордон, але їх місця отримали інші кваліфіковані педагоги, і в основному це внутрішньо переміщені особи (ВПО). Я відразу хочу наголосити, що це надзвичайні професіонали і знавці своєї справи, які докладають неймовірних зусиль для того, аби робити свою роботу якісно навіть попри вкрай важкий психологічний стан та страх. Адже ми маємо розуміти, що люди втратили свої домівки та звичне життя, і тепер мають розпочинати його знову в іншому місці, що дуже складно. Тож я хочу висловити своє захоплення та щиру подяку за труд кожного фахівця, за самовідданість, серйозність, свідомість, витримку, мудрість та згуртованість в бажанні віддавати дітям найкраще.
До того ж війна продемонструвала кожному з нас, що дійсно важливо, а на що й звертати увагу не варто, тому наш пріоритет – лише покращення якості роботи, посмішки дітей та вдячність батьків.
- Що для Вас є найбільшим успіхом та цінністю в роботі садка за ці 14 років?
Я б наголосила на двох речах – це стабільність та довіра. За 14 років ми пройшли складний шлях становлення, конкуренції, критики, але це зробило нас тільки мудрішими, терплячішими, професійнішими та наполегливішими у старанні досягти ще більших висот у роботі. Це підтверджують батьки роками співпраці та черги з малят, які чекають вільного місця в нашому закладі.
Звичайно, тримати планку якості та фінансово утримувати заклад нелегко, але ми щоденно працюємо над покращенням рівня наших послуг не дивлячись ні на що.
