Перед літніми канікулами-2026 МГО “Дитина з майбутнім” провела у соцмережах експрес-опитування родин, які виховують дітей з аутизмом та іншими ментальними порушеннями, аби краще зрозуміти їх пріоритети у виборі варіантів відпочинку та нюансів його організації. Ми сподіваємося, що ця інформація буде корисною, перш за все, для закладів відпочинку і допоможе зробити літо 2026 незабутнім для якомога більшої кількості українців.
Результати опитування демонструють однозначну позицію батьків: родини дітей з РАС сприймають літній відпочинок не як розвагу, а як необхідний інструмент для мінімального відновлення емоційного стану не тільки дитини, а й всієї сімʼї. Річ у тім, що батьки дітей з особливостями розвитку і так перебувають у постійному стресі через стан своєї дитини та одвічний пошук непростих рішень, а роки війни, на жаль, потроюють ці зусилля і, відповідно, безмірно виснажують. Тому якщо для батьків нейротипових дітей мають значення кількість атракціонів чи, скажімо, зірочки готелю, то для батьків “особливих” дітей пріоритети зовсім інші. Які саме?
- Фінансова доступність (62%). Найдорожчий табір чи курорт ніколи не був для батьків дітей з ментальними порушеннями головною метою, але й бюджетні варіанти відпочинку сьогодні для родин, на жаль, часто недоступні.
- Безпека і стабільність (58%). Родинам, які роками живуть у шумі повітряних тривог та прильотів ракет, понад усе хочеться хоча б тимчасово побути у безпечному просторі без вибухів та страху за життя.
- Звична рутина (53%). Через те, що для дітей з РАС рутина – це атрибут спокою та рівноваги, родини часто обирають простір, де можна відпочити без руйнування звичного способу життя. Йдеться про вибір вже знайомого середовища, близькість до дому, знайомі обличчя тощо. Тож вибір, наприклад, країни для відпочинку часто залежить від того, наскільки родині вдається зберегти звичну рутину. Адже більшість дітей досить добре переносить саму дорогу, а найбільші труднощі виникають в процесі адаптації на новому місці. З цієї причини 32% опитаних не бачать великої різниці у відпочинку в Україні і за кордоном.
- Сенсорно-дружнє середовище (46%). Для багатьох дітей з РАС надмірний шум, великі скупчення людей, гучна музика чи хаотичне середовище можуть звести нанівець усі позитивні ефекти відпочинку. Саме тому майже половина батьків звертає увагу на рівень сенсорного навантаження.
- Толерантність та прийняття (39%). І тут йдеться не лише про організацію комфортного середовища для дитини з аутизмом, а й про батьків, які прагнуть відпочивати у просторі, де не потрібно весь час виправдовуватись за стан їхньої дитини, пояснювати її особливості, просити когось не засуджувати тощо.
Водночас деякі з цих пріоритетів слугують й основними викликами для батьків, через які організувати комфортний та якісний відпочинок вдається далеко не завжди. Тож ТОП-5 “червоних прапорців”:
- Висока вартість послуг, які пропонують українські та зарубіжні оператори. 56% респондентів зауважили, що саме відсутність коштів робить відпочинок для їхніх родин недоступним.
- Повітряні тривоги та страх за життя. Для 56% опитаних саме цей фактор є ключовим під час вибору місця відпочинку.
- Низький рівень толерантності оточуючих. Для 51% опитаних це найболючіший фактор, який не дозволяє відпочивати в умовах осуду чи роздратування з боку тимчасових сусідів.
- Відсутність сенсорно-дружнього середовища та фахівців. 34% українців скаржаться на те, що на період відпочинку з їхніми дітьми немає кому і де займатися.
- Відсутність адаптованих програм та закладів. Попри те, що про інклюзію ми чуємо майже не щодня, 31% наших респондентів підкреслює, що в Україні (як і за кордоном) відповідних послуг немає і у родин відсутній будь-який вибір.
Таким чином, для родин дітей з аутизмом та іншими ментальними особливостями якісний відпочинок – це спокій, передбачуваність, прийняття та можливість хоча б ненадовго вийти з режиму постійного стресу, який став частиною життя українських родин під час війни.
Проте ми маємо підкреслити важливу деталь, на яку ні державні установи, ні приватні туроператори, ні ми як суспільство часто не звертають уваги, а вона – чи не найважливіша.
Коли ми говоримо про організацію літнього відпочинку, найчастіше йдеться про дітей. Але коли ми говоримо про родину, яка виховує “особливу” дитину, потрібно звертати увагу і на батьків! Виснажених, втомлених, роками несучих на плечах всі труднощі і проблеми, які під час літнього “відпочинку” дітей нікуди не зникають, а навіть більше – подвоюються, бо цей самий відпочинок потрібно організувати і весь час слідкувати за дитиною. І результати нашого експрес-опитування чітко це демонструють: 40% респондентів зазначають, що відпочинок їх виснажує…
Ми переконані, що результати цього опитування можуть слугувати своєрідним дороговказом для операторів, які вже працюють у сфері інклюзивного відпочинку, а також для тих, хто лише планує розвивати такі послуги в Україні. Саме тому ми звернулися до досвіду європейських країн, де подібні послуги існують вже багато років і часто враховують потреби не лише дітей, а й усієї родини. Що вони роблять?
У багатьох країнах ЄС (наприклад, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Нідерланди) працюють програми Respite Care або Short Breaks, коли дитина залишається під наглядом фахівців на кілька днів або тиждень, а батьки можуть поїхати у відпустку самі. Деякі організації прямо фінансують або організовують такі перепочинки для батьків, оскільки новітні міжнародні дослідження підтверджують, що ризик вигорання серед батьків дітей з особливими потребами значно вищий, ніж у загальній популяції.
В Ірландії наразі високою популярністю та довірою користується Ballyhass ASD Adventure Camp – пригодницький табір для дітей з РАС з дуже високим рівнем підтримки, включаючи співвідношення 1:1 між інструктором і дитиною для тих, кому це потрібно. Або ж, наприклад, хорватський Summer Camps for Children with Autism – програма Європейського корпусу соліданості, де діти з аутизмом відпочивають разом з волонтерами та однолітками в інклюзивному середовищі. У Швейцарії одним з найвідоміших на сьогодні є International Summer Camp for Disabled Young People – міжнародний табір для молоді з різними формами інвалідності, включно з інтелектуальними порушеннями, який щороку збирає сотні учасників з багатьох країн світу. А от у Португалії можна відпочити всією родиною у спеціалізованому Centre Algarve для сімей, де є дитина чи дорослий з особливими потребами. А у Великій Британії органи місцевого самоврядування організовують літні SEND-програми для дітей з додатковими освітніми потребами та інвалідністю. До таких програм входять активності для дітей з аутизмом, РДУГ, сенсорними особливостями та іншими нейророзвитковими відмінностями. У британській системі підтримки літні програми розглядаються як частина соціалізації та стабільності для дітей під час канікул, коли звичний шкільний режим змінюється. Саме тому місцева влада дедалі частіше створює окремі адаптовані формати відпочинку та дозвілля для всієї родини.
Таким чином, попри брак фінансування багатьох соціальних програм через спрямованість бюджетів в оборонну промисловість, європейські держави чітко усвідомлюють важливість розвитку сфери відпочинку для родин, які виховують дітей з особливостями розвитку, і продовжують їх підтримувати.
Україна також рухається у цьому напрямку, хоча й не так швидко, як би хотілося. І навіть попри війну та непередбачуваність завтрашнього дня, зʼявляються локації, які позиціонують себе як інклюзивні простори для літнього відпочинку дітей з особливостями розвитку та їхніх родин. Ось деякі з них, хто (принаймні) позиціонує себе таким чином у публічному просторі.
Громадська організація «Відчуй» спільно з UGB ЕКО БАНК КРАЇНИ влітку 2026 року проводить інклюзивний табір «Відчуй Літо» на Закарпатті. Захід орієнтований на підлітків, які потребують підтримки та емоційного відновлення, зокрема на тих, хто має нейровідмінності. Програма поєднує екологічну тематику з турботою про емоційний стан і стосунки. Табір позиціонує себе як середовище, де підлітки можуть бути собою і формувати тривалі соціальні зв’язки.
Також про себе заявляє у медійному просторі і інклюзивний літній табір «Космотабір». Він приймає дітей та підлітків з інвалідністю і складними порушеннями розвитку, серед яких – ДЦП, аутизм, складні порушення зору та паліативний статус. Базова локація – «Новопечерська школа» в Києві. Пілотні кемпи відбудуться в Кременчуці та Коломиї. Це щорічна ініціатива ГО «Бачити серцем», яка інтегрує дітей зі складними діагнозами у середовище однолітків.
Окрім безпосередньо інклюзивних таборів, в публічному просторі є багато інформації про можливості доєднатися до таборів та дитячих програм з психологічної реабілітації, що надзвичайно корисно та потрібно для зниження рівня стресу та емоційного напруження під час війни.
Підкреслимо, що ми, звісно, не несемо відповідальності за якість послуг у вищевказаних локаціях (та й їх насправді набагато більше), проте щиро бажаємо розвитку всім ініціативам, які забезпечують якісний відпочинок для дітей з особливостями розвитку та їхніх родин.
