У київському контактному зоопарку «КРАЇНА ЄНОТіЯ» пройшла акція для дітей з аутизмом. Вихованці Студії соціалізації «Дитина з майбутнім» разом з батьками вперше мали можливість близько поспілкуватися з єнотом, кенгуру, носухою, павичем і іншими дивовижними тваринами зоопарку, а також торкнутися їх і навіть пограти.
Деякі види терапії за допомогою тварин використовувалися для реабілітації дітей з аутизмом давно, але цілий зоопарк, який налічує десятки звіряток, – абсолютно нова методика, яку розробили в Європі. Поява такого звіринця в столиці порадує багатьох батьків – тут дітки зможуть не тільки подивитися на тварин, а й торкатися їх. Тактильний контакт і безпосереднє спілкування з твариною здатне допомогти дитині перебороти її страхи, поліпшити настрій, позбутися деяких психічних розладів. Тварини сприяють розвитку людини, виховання в ній найкращих почуттів.
«Ми дуже раді приймати наших маленьких гостей. У нашому зоопарку важливо не кількість тварин, а їхня дружелюбність, доглянутість, оскільки діткам має бути приємно і безпечно з ними гратися», – каже директор зоопарку «КРАЇНА ЄНОТіЯ» Ірина Невмержицька.
Крім екзотичних тварин діти змогли подружитися з більш відомими вихованцями: міні-конячками, козами, вівцями, поросятами, кроликами, курми, півнями. «Для діток з аутизмом такий зоопарк – дивовижне поєднання приємного з корисним! – каже керівник Студії соціалізації «Дитина з майбутнім» Олена Свердлова. – Ми раді, що розширюємо для особливих дітей можливості для реабілітації, адже так приємно бачити результати нашої роботи – усміхнених дітей та радісних батьків поза домом і звичними для них обставинами».
Складність з комунікацією, що притаманна дітям з аутизмом, можна долати по-різному. Спілкування в новій обстановці з новими люди або навіть звірами дається дуже непросто особливим малюкам. Але як показує практика саме такими маленькими кроками потрібно показувати різноманітний навколишній світ дитині і допомогти подружитися з ним і знайти в ньому своє місце.
«Найяскравіше враження на нас справили носухи – дуже товариські і цікаві. Спочатку син цурався їх, але потім годував їх із задоволенням і грав! Це незабутньо», – ділиться враженням Наталія, мама Максима.
