30 вересня в журналі Journal of Developmental and Physical Disabilities опублікували дослідження науковців з Японії про психологічний стан та соціальну ізоляцію матерів аутичних людей. У ньому взяли участь 352 матері віком від 28 до 78 років, а вік їхніх аутичних дітей і дорослих родичів становив від 3 до 51 року.
Дослідники оцінювали три складові батьківської стійкості: знання особливостей своєї дитини, відчуття соціальної підтримки та позитивне сприйняття батьківства. Окремо визначали рівень психологічного дистресу та соціальної ізоляції. Після врахування віку матері, віку дитини та інших характеристик саме відчуття достатньої соціальної підтримки виявилося єдиним із трьох факторів, пов’язаним одночасно з нижчим рівнем психологічного дистресу та меншою соціальною ізоляцією.
Під соціальною підтримкою автори розуміли як допомогу родини та друзів, так і професійну підтримку. Серед практичних рішень дослідники окремо називають батьківські групи взаємопідтримки, де люди можуть одночасно отримувати інформацію та формувати соціальні зв’язки.
Автори також звертають увагу, що самих знань про особливості дитини або роботи з позитивним сприйняттям батьківства може бути недостатньо без доступного кола підтримки.
Особливість цього опитування і висновків – широкий віковий діапазон аутичних людей у сім’ях учасниць. Воно охопило досвід матерів дошкільнят, школярів, підлітків і дорослих людей. Водночас автори називають це й обмеженням роботи: потреби родини трирічної дитини та дорослої людини можуть суттєво відрізнятися, тому надалі ці групи варто досліджувати окремо.
Дослідники опитували учасниць один раз і оцінювали їхній психологічний стан та рівень соціальної підтримки на момент дослідження. Тому результати показують, що вища соціальна підтримка пов’язана з кращим психологічним станом матерів, однак за цими даними неможливо визначити, що саме є причиною: чи підтримка допомагає зменшувати психологічний дистрес та ізоляцію, чи жінкам у кращому психологічному стані легше підтримувати соціальні зв’язки.
Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку потрібні дослідження, які спостерігають за учасниками протягом тривалого часу.
Джерело:
https://link.springer.com/article/10.1007/s10882-026-10096-2
