Нині питання мобілізації стоїть надзвичайно гостро, особливо в родинах, які виховують молодих людей з ментальними порушеннями або підлітків з особливостями розвитку, котрі ось-ось досягнуть призовного віку. Проблема актуальна та болюча, адже лежить не лише в юридичній площині, а й у моральній та психологічній. Визнання придатності особи до військової служби на підставі помірної вираженості симптомів РАС часто викликає відчай батьків, бо вони знають, що, наприклад, звичайне перевантаження навіть компенсованої дитини призведе до страшного мелтдауну з непередбачуваними наслідками, але за законом таку особу не може бути виключено з обліку військовозобов’язаних. Інша проблема – коли батьки, маючи офіційно підтверджений діагноз, з певних причин не встановлювали інвалідність і не отримували державну допомогу до початку повномасштабної війни, а тепер проходять кола пекла для зміни ситуації. Ми все це розуміємо, проте в цьому матеріалі спираємося виключно на законодавство України без коментарів етичного характеру. Це допоможе зрозуміти правила, які сьогодні є в нашій країні, і знайти рішення в їхніх межах.
Виключення з військового обліку та рівень придатності до військової служби осіб з ментальними порушеннями
Право на виключення з військового обліку мають громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років за умов, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме особи, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Перелік порушень, які є підставою для виключення з військового обліку (виконання п. 3) або визнання рівня придатності, викладено в Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України під назвою «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві». Ментальні порушення, а саме розлади аутистичного спектра, роз’яснено в розділі «Розлади психіки та поведінки (F00-F99), їх наслідки», стаття 18, яка включає (джерело: наказ Міністерства оборони України від 27.04.2024 N 262 «Про затвердження змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»):
поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій F50-F69; F80-F99 (пов’язані з розладами споживання їжі, зі зловживаннями речовинами, які не зумовлюють залежність); розлади поведінки та емоцій у підлітковому віці (гіперкінетичні, соціальні, емоційні, неуточнені психічні); розлади особистості та поведінки у зрілому віці (параноїдний, шизоїдний, диссоціальний, емоційно нестабільний, істеричний та інші); розлади звичок та спонукань, статевої ідентифікації, сексуальні розлади, специфічні розлади, пов’язані з психологічним розвитком тощо.
Залежно від вираженості основного діагнозу визначається рівень придатності особи до військової служби:
- Особа з різко вираженим станом, зі схильністю до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій визнається непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
- Особа, стан якої виражений помірно з нестійкою компенсацією або компенсована, визнається придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
Підкреслимо: помірно виражений або компенсований розлад аутистичного спектра не є підставою для виключення з військового обліку, а є підставою для визнання придатності нести службу в установах, не пов’язаних із безпосереднім веденням бойових дій. Не визначається ступінь придатності лише особам з інвалідністю.
Згідно з пунктом 8 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів (постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932), особи з інвалідністю або особи, які мають тяжкі захворювання, подають до ТЦК документи, що підтверджують інвалідність (медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, довідку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю») або (за відсутності документа, що підтверджує інвалідність) документ, що підтверджує наявність відповідного захворювання (стану) за формою первинної облікової документації № 080-3/о. Постанова військово-лікарської комісії приймається без проведення медичного огляду на основі поданих документів та даних, наявних в електронній системі охорони здоров’я. Документи, окрім медичних, можна засвідчити власним підписом при пред’явленні оригіналу (раніше в деяких випадках вимагали підпис нотаріуса). Також подати документи можуть як самі люди з інвалідністю, так і їхні батьки, опікуни та інші законні представники, а військово-лікарська комісія прийматиме рішення на підставі поданих документів і даних, що наявні в електронній системі охорони здоров’я.
Тобто медичний огляд осіб зі встановленою інвалідністю чи осіб, які мають документально підтверджену тяжку хворобу (в тому числі психічну), не проводиться.
Оформлення інвалідності особам віком 18 і більше років: запровадження системи оцінювання повсякденного функціонування
З 1 січня 2025 року в Україні розпочато масштабну реформу, згідно з якою замість МСЕК Уряд запроваджує роботу системи оцінювання повсякденного функціонування. Ця система фокусується на потребах людини, на можливостях її реабілітації та успішної адаптації до соціального життя. Значним плюсом нової системи є унеможливлення корупційної складової завдяки прозорості моделі та зменшенню бюрократизації процесу отримання інвалідності через скорочення процедур і максимальну цифровізацію. Детальний опис реформи наведено на сайті МОЗ. Також із запитаннями щодо нової моделі отримання інвалідності можна звернутися з 8:00 до 20:00 за такими номерами:
- 0 800 505 201 – загальна гаряча лінія МОЗ із питань сфери охорони здоров’я;
- 0 800 602 019 – спеціалізована лінія з питань впровадження реформи МСЕК, нової системи оцінювання та роботи електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
Яким чином тепер відбувається встановлення інвалідності особам віком від 18 років?
Форми оцінювання
Оцінювання повсякденного функціонування особи – це варіант медичного огляду особи з обмеженнями у повсякденному функціонуванні з метою визначення рівня наявних порушень (фізичних, психічних, сенсорних тощо) в установленому законодавством України порядку. Саме оцінювання проводять експертні команди на базі закладів охорони здоров’я за чотирма формами:
1. Очна – за участю самої особи / її представника та безпосередньо в закладі охорони здоров’я, в якому працює експертна команда.
2. Заочна форма, тобто без особистої участі особи / її представника.
3. Дистанційна форма – за допомогою методів і засобів телемедицини.
4. Виїзна форма, тобто за місцем перебування чи лікування особи, якщо:
● особа не має можливості прибути до закладу через підтверджені документально труднощі пересування;
● особа є учасником бойових дій або військовослужбовцем і перебуває на стаціонарному лікуванні.
Рішення експертної команди
Усі дані пацієнтів, включно з направленнями, результатами оцінювання та іншими документами, зберігаються в електронному вигляді. Вони доступні для перегляду через персоналізовані електронні кабінети медичних працівників.
За підсумками оцінювання формується низка документів:
- електронне рішення експертної команди, яке містить висновки щодо встановлення інвалідності чи інших потреб пацієнта;
- витяги з рішення: їх кілька видів, залежно від того, кому вони адресовані (Пенсійний фонд, ТЦК тощо);
- рекомендації, які включають інформацію про реабілітаційні заходи, потреби щодо послуг в інших сферах.
Цей підхід дозволяє забезпечити ефективну взаємодію пацієнта з різними структурами та спростити процес отримання необхідних послуг.
Права громадян під час процесу встановлення інвалідності
Нова система забезпечує розширені права та можливості для пацієнтів, які проходять оцінювання. Зокрема, пацієнти можуть:
- Самостійно обирати заклад охорони здоров’я для проходження оцінювання повсякденного функціонування. Пацієнт може обрати будь-який заклад охорони здоров’я, де працюють експертні команди відповідного профілю. Ви можете проходити оцінювання чи лікування незалежно від вашого місця проживання чи реєстрації. Це дає змогу отримувати послуги в найзручнішому для вас місці.
- Право на аудіо- та відеофіксацію. Постанова Кабінету Міністрів України № 1338 дозволяє пацієнтам здійснювати відеофіксацію процесу оцінювання за допомогою власних технічних засобів. Це забезпечує прозорість і додає впевненості у справедливості рішень. Однак важливо враховувати, що, відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, лікар, як і будь-яка інша особа, може бути знятий на відео лише за його згодою. Якщо лікар чи інший учасник оцінювання відмовився надати таку згоду або її не було отримано, пацієнт зобов’язаний проводити зйомку таким чином, щоб у кадр не потрапляли особи, які не надали згоди. Такі записи може бути використано під час оскарження результатів оцінювання, якщо вони відповідають вимогам законодавства.
- Залучення уповноваженої особи. Пацієнт має право запросити лікуючого лікаря, соціального працівника чи іншого представника під час оцінювання, попередньо подавши заяву про участь уповноваженого представника.
Що потрібно для залучення уповноваженої особи:
- подати заяву в довільній формі;
- надати документ, який підтверджує повноваження представника.
Присутність уповноваженої особи під час оцінювання надає пацієнтові додаткову підтримку, допомагає йому почуватися впевненіше та гарантує врахування його інтересів. Уповноважений представник може надавати консультації, допомагати пацієнту орієнтуватися в процедурі, а також відповідати на запитання, які можуть виникнути під час оцінювання. Проте роль уповноваженої особи обмежується виключно процедурними аспектами. Представник може заявляти клопотання про надання слова, але не може втручатися в процес самостійно, без дозволу, чи сперечатися з членами експертної команди. Його функції спрямовані на підтримку пацієнта, а не на вплив чи ускладнення проведення оцінювання. Експертна команда не може відмовити у присутності довіреної особи, якщо всі необхідні документи, що підтверджують її повноваження, було подано належним чином.
4. Оскарження рішень. Якщо ви не погоджуєтеся з рішенням експертної команди, ви маєте право подати скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи. Скарга повинна містити:
- прізвище, ім’я, по батькові скаржника;
- адресу проживання або перебування;
- контактні дані (телефон, електронна пошта);
- обґрунтування вимог;
- дату складання скарги.
Інформація про осіб з інвалідністю автоматично вноситиметься до реєстру «Оберіг». Дані про інвалідність надходитимуть через взаємодію з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери. Завдяки цьому відомості про встановлення або зміну групи інвалідності відображатимуться у застосунку «Резерв+» автоматично або за запитом особи, без необхідності проходження медичного огляду та військово-лікарської комісії (ВЛК).
Відстрочка від мобілізації військовозобов’язаних
Хто має право на відстрочку від призову з причини наявності дітей з особливостями розвитку
Увага! У цьому розділі йдеться про відстрочку від мобілізації військовозобов’язаних ЛИШЕ на підставі наявності дітей з інвалідністю чи тяжкими психічними порушеннями. Повний перелік осіб, які мають право на відстрочку, наведено у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема, відстрочка від призову до військової служби відбувається з таких причин (на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 «Про порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»):
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання хворої на тяжкі психічні розлади дитини, якій не встановлено інвалідність;
- утримання повнолітньої дитини, яка має інвалідність I чи II групи.
Виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років
Відповідно до пункту 5 частини I статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для підтвердження права на відстрочку від мобілізації з причини виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років військовозобов’язаний має надати до ТЦК документи, які підтверджують інвалідність дитини та вид родинних стосунків, а саме:
- Медичний висновок (форму затверджено МОЗ України) про дитину з інвалідністю віком до 18 років або індивідуальну програму реабілітації дитини (ІПР), яку видає ЛКК (лікарсько-консультативна комісія лікувально-профілактичного закладу).
- Документи про вид родинних стосунків:
2.1. У разі виховання дитини з інвалідністю батьки подають до ТЦК свідоцтво про народження дитини з підтвердженням батьківства військовозобов’язаного.
2.2. У разі виховання дитини з інвалідністю усиновителі подають до ТЦК рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини з підтвердженням батьківства військовозобов’язаного.
2.3. У разі виховання дитини з інвалідністю опікун (піклувальник) подає до ТЦК рішення державної адміністрації чи ради про встановлення опіки чи піклування або рішення суду про встановлення опіки чи піклування, свідоцтво про народження дитини.
2.4. У разі виховання дитини з інвалідністю прийомні батьки подають до ТЦК рішення державної адміністрації чи ради про влаштування дитини до прийомної родини або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній родині, свідоцтво про народження дитини.
Виховання хворої на тяжкі психічні розлади дитини, якій не встановлено інвалідність
Відповідно до пункту 6 частини I статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для підтвердження права на відстрочку від мобілізації з причини виховання хворої на тяжкі психічні розлади дитини, якій не встановлено інвалідність, військовозобов’язаний має надати до ТЦК документи, які підтверджують хворобу дитини, виховання дитини та вид родинних стосунків, а саме:
- Довідку № 080-3/о про тяжкий психічний розлад.
- Довідку про отримання допомоги від держави на дитину з тяжкими психічними розладами, видану підрозділом з питань соцзахисту або центром з нарахування та здійснення соцвиплат (отримувач цього виду допомоги не має значення).
- Документи про вид родинних стосунків:
3.1. У разі виховання дитини, хворої на тяжкі психічні розлади, якій не встановлено інвалідність, батьки подають до ТЦК свідоцтво про народження дитини з підтвердженням батьківства військовозобов’язаного.
3.2. У разі виховання дитини, хворої на тяжкі психічні розлади, якій не встановлено інвалідність, усиновлювач подає до ТЦК рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини з підтвердженням батьківства військовозобов’язаного.
3.3. У разі виховання дитини, хворої на тяжкі психічні розлади, якій не встановлено інвалідність, опікун чи піклувальник подає до ТЦК рішення державної адміністрації чи ради про встановлення опіки чи піклування або рішення суду про встановлення опіки чи піклування, свідоцтво про народження дитини.
Утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи
Відповідно до пункту 7 частини I статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для підтвердження права на відстрочку від мобілізації з причини утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи військовозобов’язаний має надати до ТЦК документи, які підтверджують інвалідність дитини та вид родинних стосунків, а саме:
- Довідку (форму затверджено МОЗ України) до Акта огляду МСЕК; або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; або посвідчення інваліда I чи II групи; або пенсійне посвідчення або посвідчення, яке підтверджує призначення соцдопомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та в якому зазначено групу та причину інвалідності; або довідку (форму затверджено Міністерством соціальної політики України) на отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.
- Свідоцтво про народження дитини з підтвердженням батьківства військовозобов’язаного.
Як оформлюється відстрочка від призову з причини наявності дітей з особливостями розвитку
Для оформлення відстрочки від призову військовозобов’язані мають особисто звернутися до ТЦК з заявою встановленої форми та повним переліком оригіналів документів (або копій документів, які засвідчено в установленому порядку), які підтверджують право на відстрочку. Представник ТЦК в обов’язковому порядку реєструє заяву і впродовж семи днів з дати її отримання (але не пізніше ніж впродовж наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади) має прийняти рішення та оформити відповідний протокол. Поки ТЦК перевіряє отримані документи та здійснює додаткові запити до органів держвлади, військовозобов’язаний очікує рішення і його не направляють на медичний огляд.
За результатами розгляду заяви військовозобов’язаного він отримує офіційне письмове рішення ТЦК у вигляді Довідки про відстрочку або письмового повідомлення про відмову із зазначенням причини. У разі відмови в наданні відстрочки військовозобов’язаний може оскаржити таке рішення ТЦК у суді. Підкреслимо, що ТЦК може скасувати рішення про надання відстрочки військовозобов’язаному з причини наявності дітей з особливостями розвитку в разі зміни або втрати підстав, про що повідомляється заявнику не пізніше, ніж наступного дня після ухвалення рішення про скасування.
Зверніть увагу! У застосунку «Резерв+» з 7 лютого 2025 року з’явилося автоматичне продовження відстрочок від мобілізації для осіб з інвалідністю та здобувачів освіти. Зазначається, що автоматичне продовження відстрочки від мобілізації в додатку відбуватиметься для осіб з інвалідністю, у яких є відповідне посвідчення Пенсійного фонду. Також це стосується студентів, аспірантів і докторантів. Тепер достатньо оновити військовий документ у застосунку «Резерв+», і за наявності підстав відстрочку буде продовжено автоматично. Особи з інвалідністю отримуватимуть відстрочку на рік або до кінця дії пенсійного посвідчення. Студенти, аспіранти та докторанти отримуватимуть відстрочку до кінця дії воєнного стану і мобілізації. Очікується, що в майбутньому автоматичне продовження відстрочки від мобілізації буде доступне і для багатодітних батьків.
Важливо! Всі особи, яких було виключено з військового обліку, й ті, хто має право на відстрочку від мобілізації, обов’язково мають носити з собою військово-обліковий документ із зазначенням підтвердження виключення чи відстрочки для демонстрації працівникам ТЦК, поліції, прикордонникам тощо.
Для тих, хто виїздить за кордон! При перетині кордону особам з інвалідністю віком 18 і більше років обов’язково потрібно мати встановлений застосунок «Резерв+», адже прикордонники мають обладнання для зчитування QR-кодів, що суттєво пришвидшує проходження кордону. Також авторизація в «Резерв+» відбувається тільки через Bank ID, тож цим особам необхідно мати банківський рахунок. Коли дорослий чоловік вперше з введення військового стану виїжджає за кордон, прикордонники дають запит до бази «Оберіг», щоб перевірити дійсність документів (навіть із наявністю «Резерв+»), і це зазвичай потребує від 30 хвилин до 3 годин. Прикордонники навіть можуть телефонувати до ТЦК для перевірки. Враховуйте цей час при плануванні поїздки.
