Проте шлях до цього був тернистим – від повного несприйняття особливої дитини в садочку до успішної інклюзії у школі. У ранньому дитинстві Тимофій не міг розмовляти і мав безліч поведінкових проблем: тікав, кусався, агресивно поводився до інших, демонстрував аутоагресію, не міг донести свої бажання та потреби до оточення. Розповіла Здоров’ю 24 мама Тимофія Світлана.
Дитинство Тимофія
Це стало серйозною перешкодою для того, щоб дитину взяли до дитячого садка. Світлана згадує, що колись її сина після години перебування у групі вихователі вивели та кинули під ноги з “рекомендацією” негайно його забрати, бо такому не місце серед нормальних дітей і з ним мають займатися фахівці.
Проте потрапити як до іншого звичайного, так і корекційного закладу сім’ї не вдалося – Тимофій перебував у приватному закладі. У перший клас Тимофій пішов до загальноосвітньої школи, де хлопець був під наглядом чудової тьюторки, яка веде підлітка вже 11 років поспіль, із садочка.
“Спочатку син займався індивідуально з учителем. До групового формату школи довелося дорости, адже Тимофій спочатку не був гарним учнем. І сталося це завдяки тьюторці, яка відразу пішла навчатися АВА-підходу, щоб стати підготовленим і професійним фахівцем. Людина мала дуже високу мотивацію до пізнання, бо на той час ніхто й гадки не мав про те, як навчати таких дітей”,– розповіла мама Тимофія.
Освіта в школі
Тепер тьюторка стала справжнім професіоналом, продовжуючи вести Тимофія у звичайній школі. Пів дня хлопець перебуває під її наглядом, а решту дня – з мамою. На думку Світлани, успішна інклюзія – це насамперед підготовлений, навчений та вмотивований фахівець.
Багато батьків купують різноманітні сервіси (гуртки, заняття), але така точковість не результативна, бо з дитиною з особливостями розвитку має працювати поведінковий терапевт з ранку до ночі.
Звичайно, Тимофій відвідує різні гуртки. Хлопець залюбки займається плаванням, малюванням та музикою, грає у баскетбол, інколи катається на ковзанах та дуже полюбляє ресторани. У вихідні дні Тимофій ходить до Вальфдорської школи та столярної майстерні. Але мама вважає це соціальним життям підлітка, доповненням до поведінкової терапії. Саме цей підхід допоміг скоригувати основні поведінкові проблеми Тимофія, і до школи він пішов готовим учнем, хоча й непростим.
За словами Світлани, Тимофій, мабуть, став першим невербальним учнем, який пішов до загальноосвітньої школи № 28, хоча таке рішення сім’ї далось непросто. Спочатку батьки думали продовжити навчання у приватному закладі, де Тимофій ходив у садок. Але згодом відчули, що потрібно з комфортних умов приватного закладу, де було все дуже достойно та чудово, йти до звичайного, та бути першопрохідцем в інклюзивному навчанні.
Адміністрація школи пішла нам назустріч, хоча нічого не знала про аутизм, але дуже хотіла допомогти і розібратися. Проте вчителька першого класу мала непохитну позицію: або Тимофія не буде у класі, або вона кладе заяву про звільнення на стіл. То була дуже неприємна ситуація, але ми впоралися, перейшовши до іншого вчителя початкових класів. Людина виявилася чуйною, професійно ресурсною, яка не боялася ні діагнозу, ні труднощів з цим,
– розповіла жінка.
Світлана згадує й те, що спочатку батьки теж дуже насторожено поставилися до появи Тимофія у класі та перед першим вересня зібралися біля школи для розмови. Єдине, що їх хвилювало, – чи агресивний Тимофій та чи може нашкодити їхнім дітям. Мама провела довгу та виснажливу бесіду, пояснила всі нюанси поведінки Тимофія і запевнила, що нічого поганого від хлопчика не слід очікувати. І не помилилася з підходом: наприкінці року батьки щиро подякували за присутність Тимофія у класі.
Батьки зрозуміли, наскільки сім’я налаштована на результат і як гарно підготовлений вчитель. Тимофій був під наглядом тьюторки, яка допомагала не лише йому, а й іншим дітям, демонструючи лайфхаки, техніки заспокоєння і навчання інших дітей, що не могло не позначитися на якості ведення уроків. Але найголовніше те, що Тимофій робить дітей кращими.Діти в його класі відрізняються від інших, про це кажуть усі педагоги.
“Діти ростуть соціально відповідальними, дружніми, допомагають одне одному, зовсім відсутня агресія. Одного разу Світлана побачила, як першого вересня дівчата знайомилися з трьома новими ученицями та обіймали їх! Розумієте, перший раз бачачи в очі людей, діти настільки доброзичливо демонструють почуття і радість! Тимофій кардинально змінив соціальну динаміку класу”, – зазначила Світлана.
Вона вважає, що успіх інклюзії, звичайно, залежить від держави, політики в цьому напрямі та фінансування, і найголовніше, на що потрібно звертати першочергову увагу, – це навчання. Традиційні педагогічні технології не працюють, але влада погоджується купувати дорогі інтерактивні килимки, проєктори чи якусь іншу техніку, а не вкладати кошти у фахівців, їх якісну підготовку до роботи з дітьми з особливостями розвитку. Проте “як не прикрашай корабель, він не попливе без команди”.
Невизначеність майбутнього
А поки Тимофій успішно навчається, займається різноманітними хобі й насолоджується життям, сім’я розмірковує про майбутнє підлітка.
“Дуже хочеться, щоб син мав посильну роботу, хоча б на пів дня, приносячи суспільству користь. Він дуже талановита і розумна дитина, може з радістю виконувати якусь роботу чи опанувати професію. Для будь-якої людини важливо, щоб суспільство її прийняло та оцінило за будь-яку працю чи допомогу. Саме тому наступного року ми збираємось опановувати інклюзію в ПТУ. Сподіваюся, що станемо такими ж успішними «піонерами» і в цьому закладі освіти, хоча багато хто непритомніє від цієї ідеї”,– розповіла мама Тимофія.
https://healthy.24tv.ua/timofiy-robit-lyudey-krashhimi-istoriya-15-richnogo-hloptsya_n1858689