У садочку для дітей з особливостями розвитку “Дитина з майбутнім” завершується навчальний рік 2024-2025 і на серпень всі йдуть на канікули. Складний, виснажливий рік війни, яка продовжується. Але діти народжуються, ростуть і розвиваються, а команда дитсадка продовжує працювати з натхненням та результатом. Пропонуємо Вашій увазі щиру розмову з директоркою закладу Наталією Стручек. Говоримо про те, як змінюється підхід до розвитку дітей, чому важливо не втратити момент у ранньому віці, і як ефективно працювати навіть в умовах війни. Тут — не просто факти, а живі історії проривів, викликів і перемог.
Які зміни відбулися в організації роботи садочка цього навчального року 2024-2025 і як би Ви оцінили результат?
Ми у «Дитині з майбутнім» ніколи не зупиняємось. Нам важливо бути не просто актуальними, а завжди на крок попереду — бо діти ростуть, світ змінюється, з’являються нові можливості. А значить, змінюємось і ми.
Матеріали зношуються, техніка може виходити з ладу — і ми не чекаємо, поки щось «впаде». Ми оновлюємо, вдосконалюємо, підбираємо нові цікаві засоби. Адже знайоме середовище — це добре, але діти потребують новизни, щоб горіли очі, щоб щось дивувало, спонукало до дії.
Цього року ми реалізували дуже теплий, але водночас практичний експеримент: у старшій групі провели заняття у форматі, максимально наближеному до шкільного. У кожного — парта, особисті матеріали, дошка. Ми навчали їх не лише новим знанням, а й культурі навчального простору: як підняти руку, як слухати, як дочекатися черги. Для нас це було дуже зворушливо — спостерігати, як маленькі діти дорослішають буквально на очах. Це така собі репетиція справжнього шкільного життя — щоб у вересні їм було не страшно.
А ще в нас з’явились нові педагоги. Молоді, досвідчені, дуже залучені. Вони одразу стали частиною нашої родини. Працюють віддано, з теплом і розумінням. І найприємніше — батьки вже відзначають прогрес своїх дітей саме завдяки їхній роботі.
І, мабуть, одне з найяскравіших оновлень — повна цифровізація нашого тестування. Тепер усе відбувається онлайн: педагоги фіксують дані у гаджетах, а я можу відразу бачити динаміку кожної дитини. Ми значно розширили критерії оцінювання, і батьки мають доступ до повної картини: від досягнень до нюансів, над якими ще потрібно працювати. Замість стосу паперів — все на екрані. І це не просто зручно — це справді ефективно.
Поділіться, будь ласка, історіями як розвивались малюки у закладі
Знаєте, коли ти працюєш з дітьми особливими — кожен крок, кожне слово, кожен погляд має величезне значення. Тому ми віримо: якщо є системна робота, то зміни обов’язково будуть. І вони є. У кожної дитини. Просто в когось шлях трохи довший, в когось — стрімкий, але ми бачимо прогрес у всіх. Я розповім вам дві історії, які особливо гріють серце.
Перший хлопчик прийшов до нас у молодшу групу зовсім розгублений. Мама не знала, що з ним робити: постійно тікав, відмовлявся від будь-якої взаємодії. Виявили аутизм. І от — лише через чотири місяці з нами — а це вже зовсім інша дитина. Він із цікавістю працює, із задоволенням бере участь у всьому, вловлює сенс завдань, горить оченятами. І хоча він наймолодший, вже у вересні перейде в середню групу — бо ми бачимо в ньому потенціал. Його вже не спинити.
Інша історія — хлопчик з Канади. Йому три роки. Родина довго шукала підтримку, і, не знайшовши її за кордоном, приїхала до нас. У нього була одна, здавалося б, побутова, але критична проблема: дитина не вмів їсти ложкою. Жодні прилади не приймав, їв руками. Ми м’яко включили це у процес — педагог лагідно брав його руку у свою, допомагав… І от — за півтора місяця він самостійно їсть і ложкою, і виделкою. І їсть усе, що пропонують без харчової вибірковості.
Ці моменти — коли дитина починає діяти, як усі, — маленькі перемоги, які складаються в один великий успіх.
І, звісно, що молодші дітки — тим більше шансів на швидкий прорив. З п’ятирічками вже складніше — не тому, що вони гірші. Просто втрачено час.
Які психологічні та побутові труднощі найчастіше виникали у дітей, батьків, персоналу? Як Ваша команда з цим працювала?
Наш найбільший виклик — адаптація. Нові діти, нові родини — і кожна історія унікальна. Потрібно не просто знайти підхід до дитини, а й налагодити комунікацію з батьками.
Зазвичай, коли родина тільки приходить — всі дуже включені, активні, готові працювати. Але коли бачать перші результати — часто розслабляються. Виникає відчуття, що далі все “піде саме”. Але ми завжди нагадуємо: вдома теж потрібно підтримувати дитину, повторювати навички, закріплювати. Без цього прогрес гальмується.
А ще — тривожність. Ця війна виснажує всіх: і нас, і дітей, і батьків. Весна була надзвичайно важкою — багато обстрілів, постійні сирени. Деякі родини були змушені виїхати. Але ми тримаємось. Ми збираємося, приходимо на роботу, зустрічаємо наших дітей з усмішкою — тому що саме це дає їм відчуття стабільності й безпеки.
Чи співпрацює садок з іншими установами — медичними, освітніми чи громадськими організаціями? Хто допомагає садочку і чому це важливо, особливо в умовах війни?
Найнадійніший партнер для нас — це наш рідний фонд «Дитина з майбутнім». Уже понад 15 років ми разом, і саме завдяки цій підтримці маємо можливість працювати стабільно, навіть у найважчі часи.
Дуже хочу подякувати нашим великим друзям – Академії безперервної освіти професора Інесси Якубової, яка багато років поспіль до Всесвітнього дня волонтерів організовує благодійний проєкт для лікарів. Всі внески за участь у ньому щороку йдуть на потреби нашого закладу – ми купуємо електротовари та забезпечуємо наших вихованців всім необхідним, аби їх перебування в нашому просторі було комфортним.
Ми завжди відкриті до спілкування, але свідомо не «просуваємо» жодних конкретних фахівців. Це важливо — зберігати довіру батьків. Я можу порадити лише своїх педагогів — бо знаю їх, бачу результат їхньої роботи щодня.
Які виклики повʼязані з війною ви долали і яким чином?
Це не просто виклики — це марафон на витривалість. Весна й початок літа були важкими. Багато родин поїхало, район, де знаходиться наш садок, неодноразово зазнавав обстрілів. Але ми залишились. Ми прийшли, зібралися — і працюємо. Тому що діти чекають. Їм потрібен наш спокій, наша посмішка, наша впевненість. І саме це стало нашою відповіддю на виклик війни — не втратити сенсу, бути поруч, тримати світло.
В нашому закладі облаштоване укриття, де діти, батьки та весь персонал безпечно чекають на відбій повітряних тривог. Наше укриття пристосоване таким чином, аби протягом сирен учбовий процес не зупинявся – ми продовжуємо навчатись, гратися, їсти та спати, займатися груповою діяльністю так само, як і поза межами укриття. Це дуже важливо, адже зберігається така необхідна безперервність роботи з дітьми з особливостями розвитку.
Які цілі та плани ставите перед собою та командою на наступний навчальний рік 2025-2026?
Розвиток — це наше все. Ми навчаємось, обговорюємо нові методики, ділимось досвідом всередині команди. Проводимо внутрішні майстер-класи, читаємо, аналізуємо, впроваджуємо.
Наша мета — зберегти якість, з якою ми вже асоціюємось у батьків, і водночас постійно рухатися вперед. Нові ідеї, нові технології, ще більше структури і ще більше людяності.
Чому, на Ваш погляд, садок “Дитина з майбутнім” 15 років поспіль залишається унікальним для дітей з особливостями розвитку? За що найбільше вдячні батьки?
Наш секрет — у комплексності. Ми не просто навчаємо. Ми бачимо дитину як цілісну особистість — з її особливостями, побутовими потребами, звичками, родиною. Ми працюємо не «на папері», а у реальному житті.
Нам часто кажуть: «Ми ходили до логопеда, до психолога — і нічого не змінилось». А потім приходять до нас — і бачать результат. Бо ми не фрагментуємо дитину. Ми будуємо її розвиток цілісно. От, наприклад, до нас прийде хлопчик чотирьох років. Два роки ходив до логопеда — і нічого. А в нього порушена функція жування. А це — серйозна сенсорна проблема. Як можна розвивати мовлення, не звертаючи на це увагу?
Тому ми вивчаємо все: як дитина їсть, грається, як реагує на нових людей, як поводиться на вулиці. Бо справжні зміни — це не просто вивчене слово. Це коли родина каже: «Ми можемо піти з ним у кафе. Ми можемо подорожувати. Ми не боїмося змін».
І саме це — наша місія. Робити життя дитини й родини якіснішим. Реально. Не в теорії — у щоденності. Тож запрошуємо малят та їхні родини на новий навчальний рік. Детальніше за посиланням або ж одразу телефонуйте за номером (050) 352-90-97 або пишіть на struchek@cwf.com.ua
