Людям з аутистичним спектром особливо важко пережити травму та переміщення. Деякі волонтери використовують Facebook як інструмент, щоб запропонувати підтримку та ресурси аутистам та їхнім сім’ям.
Для мільйонів людей, які були змушені залишити свої будинки в Україні, війна означала не тільки смерть і руйнування, а й повне порушення звичного способу життя – їхнє життя було перевернуте раптово, несподівано та насильно.
Це було особливо тяжко для українських дітей та дорослих із розладом аутистичного спектру. Для них звички, знайомі місця та особи мають велике значення для подолання тривоги та стресу.
Аутичні діти-біженці страждають
Міжнародне товариство з вивчення аутизму попереджає, що “для багатьох переміщених українських сімей травма війни посилюється складністю захисту безпеки та благополуччя їхніх дітей з розладом аутистичного спектру, для яких розлука з членами сім’ї, з педагогами та терапевтами, руйнування звичного способу життя і відсутність товарів першої необхідності може бути особливо руйнівними”.
Ці діти, по суті, “вразливіші до травм, а почуття жаху і безсилля може призвести до розвитку психічних розладів та довгострокових медичних проблем, – йдеться у доповіді. – Багато сімей аутичних українських дітей повідомляють, що у них відбувся регрес. Крім того, багато біженців з аутизмом, їхні сім’ї та друзі також стикаються з проблемою пошуку підтримки в містах, що приймають їх, у чужій країні та на чужій мові”.
Група у Facebook намагається допомогти сім’ям біженців отримати допомогу
Група у Facebook під назвою “Допомога аутистам України” намагається їм допомогти. До неї вже приєдналося понад 3 000 осіб, і запити надходять з усього світу, від Чехії та Німеччини до Канади та США.
Група була створена Іриною Сергієнко, директором фонду, яка керувала проэктом дитячого садка “Дитина з майбутнім” для 30 дітей-аутистів у Києві. Тепер це склад та бомбосховище.
Ірина заснувала групу у Facebook, щоб допомогти українським сім’ям аутистів, які перебувають за кордоном, повідомляє сайт Spectrum News.
Там люди запитують інформацію про місцевих терапевтів і про те, як пройти бюрократичні процедури, щоб отримати доступ до послуг. Деякі люди пропонують надіслати сенсорні іграшки та беруші проти звуків. Інші, такі як Моллі Ола Пінні, засновниця американської організації Global Autism Project, пропонують житло, послуги та матеріали у 20 штатах, в яких вона працює.
“Ми робимо все можливе {для допомоги}, але цього ніколи не буває достатньо”, – наголосила Ірина.
Міжнародна асоціація Autism-Europe також пропонує список агенцій, які надають підтримку українським сім’ям з аутистами у кількох країнах. Багато хто з них знаходиться в Польщі, яка приймає більшість біженців, але також є організації у інших країнах – від Литви до Іспанії, від Ірландії до Португалії. Проте багато країн у списку відсутні.
