Як відомо, вже тривалий час МГО «Дитина з майбутнім» проводить опитування українських родин з дітьми з аутизмом і презентує широкому загалу їх результати. Цього разу ми вирішили ще й порівняти результати кількох щорічних опитувань, щоб вивести динаміку змін громадської думки під час широкомасштабного вторгнення. Нам здається, цей ракурс для багатьох буде цікавим і корисним. В аналізі використовувались лише дані, що корелюються між собою, і формувалися родинами, що проживають в Україні.
Загальний стан справ з аутизмом в Україні, %
| Червень 2021 | 2022-2023 | 2024 | 2025 | |
| Покращився | 6.1 | — | 11 | 15.6 |
| Погіршився | 45.9 | — | 30 | 25 |
| Не змінився | 48 | — | 59 | 59.4 |
Основні зміни у стані дітей з аутизмом, %
* – в опитуванні брали участь родини, що вимушені були покинути Україну у 2022р. Виняток.
Найбільші випробування українських родин з дітьми з аутизмом, %
| Фактор | 2022-2023* | 2024 | 2025 |
| Військові дії і загроза життю | 95.2 | 55.5 | 53.2 |
| Психологічний | 90.4 | 82.4 | 63.5 |
| Відсутність інформації | 85.7 | 19.7 | 11.2 |
| Неможливість планування | 80.8 | 54.9 | 43.7 |
| Бюрократичні перепони | 67.8 | 41 | 38.2 |
| Логістичні проблеми | 48.9 | 21.1 | 21.8 |
| Фінансові питання | 80.7 | 91.3 | 57.6 |
| Дефіцит послуг та фахівців для дитини | 76.6 | 82.5 | 49.8 |
| Проблеми з харчуванням | 75.7 | 73.1 | 23.6 |
| Проблеми з ліками | 70.8 | 19.6 | 15.2 |
* – стосувалося проблем, які родини відчували під час вторгнення 2022р., проживаючи в Україні.
Задовільна оцінка сфер, від яких залежить підтримка дитини з аутизмом в Україні,*
| Фактор | 2022-2023 | 2024 | 2025 |
| Державна підтримка | 4 | 16.4 | 28 |
| Муніципальна підтримка | 8.8 | 17.2 | 7.7 |
| Доступність послуг по роботі з дітьми з аутизмом | 28.6 | 27.6 | 35.7 |
| Фаховий рівень спеціалістів | 43.5 | 59.9 | 61.4 |
| Вартість послуг для дітей з аутизмом | 28.4 | 70.8 | 49.7 |
| Готовність закладів освіти до роботи з дітьми з аутизмом | 17.3 | 14.3 | 29.6 |
| Наявність інфраструктури по роботі з дітьми з аутизмом (крім закладів освіти) | 34 | 15.3 | 25.3 |
| Доступність медичних послуг | 22.4 | 45.3 | 44.3 |
| Вартість медичних послуг | 38.6 | 39.6 | 44.3 |
| Ставлення суспільства до дітей з аутизмом у побуті | 26.8 | 14.4 | 31 |
| Стан комунікації з ровесниками та друзями | 33.5 | 6.3 | 26.7 |
| Рівень підтримки з боку співвітчизників | — | 28 | 29.5 |
* – сума % від 3-х до 5 балів за 5-бальною шкалою, де 1 – найгірше, а 5 – найкраще.
Толерантність українського суспільства
Квітень-2025. Українське суспільство стало
| Більш толерантним | 17.7 |
| Менш толерантним | 11.5 |
| Не змінилося | 70.8 |
Готовність українських родин ділитися власним досвідом та публічно відстоювати свої права
| Червень 2021 | Квітень 2025 | |
| Готові | 17 | 57 |
| Не готові | 83 | 43 |
Чи збираються родини, що перебувають за кордоном, повертатися в Україну
| 2023** | 2024 | 2025 | |
| Так | 42.3 | 55.5 | 51 |
| Ні | 5.1 | 0 | 15.7 |
| Ще важко сказати | 52.6 | 44.5 | 33.3 |
ВИСНОВКИ І ТЕНДЕНЦІЇ
Результати останніх опитувань МГО «Дитина з майбутнім», зокрема під час широкомасштабної війни, дозволяють виділити кілька важливих і в певній мірі навіть несподіваних тенденцій, які ми з вами навряд чи помітили би без такого порівняльного аналізу, а саме:
- Цивільні українці не звикли, але, схоже, пристосувалися до війни. Масові щоденні обстріли з боку рф у кожного викликають бурхливі емоції, але паніки чи страху, які сковують волю і мозок, чого так нестерпно жадає отримати ворог, у нас нема. І це добре видно з того, які зважені, часто оптимістичні, без натяку на «все пропало» оцінки дають люди. Обʼєктивність – передумова адекватності. Усвідомте це і щоранку дякуйте нашим захисникам і собі за стійкість.
- Попри неймовірно важкі умови життя, дефіцит інфраструктури і фахівців для дітей, відсутності бажаної уваги з боку державних органів різних рівнів до проблем дітей з аутизмом в умовах війни, їх батьки зберігають ясність суджень, коли негативні й позитивні речі називаються своїми іменами, причому – без перекосів чи емоційних стрибків. Дуже наглядно це демонструє динаміка більшості показників за три роки, коли крива не скаче, а тече в одному напрямку. Це означає, що це – чітка й закономірна тенденція і вона нас приємно здивувала. Дякуємо вам!
- Ще одна важлива тенденція: за період широкомасштабного вторгнення українські родини дітей з аутизмом відзначають, що українське суспільство поволі стає толерантнішим. Так, це непростий і тривалий шлях, на якому є багато перешкод, непорозумінь і образ, але це вірний шлях і отримані дані дозволяють з упевненістю говорити, що разом ми його подолаємо. Дуже яскраво про це свідчить суттєвий ріст опитаних, які готові публічно ділитися власним досвідом, адже наші публічність і відкритість – це не лише запорука інклюзивності і толерантності суспільства, а й щеплення від авторитаризму та відсування прав меншин на периферію. І тут якомога швидше від слів треба переходити до дії, а ми завжди вас підтримаємо.
Нижче ми деталізуємо вищевказане на підставі отриманих результатів.
Якщо до початку широкомасштабного вторгнення покращення стану з аутизмом в Україні відзначали 6,1% сімей, то у 2024 році таких налічувалось 11%, а у 2025 році – 15,6%. Вага негативних оцінок падає: з 45,9% опитаних у 2021р. до 25% у 2025-му. Проте найбільше людей стабільно вважає, що зміни відсутні (59,4% у 2025р.).
Більшість родин, які виховують дітей з аутизмом, відзначають прогрес у стані дитини протягом 2022-2025 років. У 2024 році цей показник трохи просів (44,3%), а в цьому році помітно виріс (56.3%). Проте щороку прогрес у стані дітей відбувається на фоні збільшення показників тривожності, порушення сну та харчування. Ця тенденція зберігається протягом 3-х років досліджень та демонструє ту ціну, яку доводиться платити родинам через постійний стрес, напруження та невпевненість у завтрашньому дні після вторгнення окупантів. Регрес та відкат у навичках має вектор до зменшення. Так, якщо у 2022-2023 роках показник відкату сягав 19%, то вже у 2024 році ця цифра зменшилась до 16,4%, а у 2025 році – до 5,2%. Ці дані красномовно свідчать про те, що діти з аутизмом поступово відновлюють свій довоєнний рівень та пристосовуються до умов воєнного часу, які, на жаль, стають у сприйнятті дітей все більше невідʼємною частиною життя, а не тимчасовим жахіттям, яке невдовзі закінчиться.
На початку війни серед найбільших викликів, з якими зіштовхнулися родини з дітьми з аутизмом, респонденти відзначають: військові дії та загроза життю, психологічний фактор, відсутність інформації, неможливість планування, фінансові проблеми, дефіцит послуг та фахівців для роботи з дітьми. Також учасники опитування у 2022-2023 роках потерпали від нестачі ліків та проблем з харчуванням. Проте з плином часу вже у наступні періоди ці виклики перестали бути настільки гострими. Наприклад, військові дії та загроза життю як один з найбільших викликів турбує 53,2% респондентів у 2025 році порівняно з початком війни – жахливими 95,2%. Показник відсутності інформації знизився на 74,5% до 2025 року, а неможливість планування – на 37,1%. Дуже гострі проблеми українці відчувають у фінансових питаннях та нестачі фахівців та послуг для дітей з аутизмом. Психологічний фактор залишається досить вагомим викликом для родин, проте і він показує тенденцію до зниження впливу на стан та життя – з 90,4% у 2022-2023 роках до 63,5% у 2025 році.
Функціонування сфер, від яких залежить підтримка дітей з аутизмом в Україні, більшість респондентів оцінює як «задовільно».
Найнижчі бали українці поставили у 2022-2023 роках сферам державної та муніципальної підтримки та освітнім закладам, які, на думку опитаних, не готові до роботи з дітьми з аутизмом. Та у наступні періоди оцінки зросли. Високі показники у наступні роки відзначаються у сферах фаховості спеціалістів (61,4% у 2025 році), доступності (44,3% у 2025 році) та вартості медичних послуг (44,3% у 2025 році). А от вартість послуг для дітей з аутизмом має тенденцію до зниження – у 2024 році це було 70,8%, а у 2025 році оцінка впала до 49,7%.
Також родини з дітьми з аутизмом відзначають досить посередній рівень підтримки з боку співвітчизників – 28% у 2024 році та 29,5% у 2025 році, що свідчить про те, що багато українців не готові сприймати родини з нейровідмінними дітьми. І тут є про що замислитись, адже показники ставлення суспільства до дітей з аутизмом у побуті хоч і зросли, але все ще залишаються досить невисокими – лише 31% респондентів вважають задовільним цей фактор. Це підтверджує відповіді на питання “Чи змінилось за останній рік ставлення громадянського суспільства України до людей з особливостями розвитку та з розладами ментального здоровʼя?” – 70,8% опитаних вважають, що нічого не змінилось, 17,7% вважають, що українське суспільство стало толерантнішим, на противагу 11,5% опитаних, для яких суспільство стало менш толерантним. Але, на щастя, це не впливає на готовність родин, які виховують дітей з аутизмом, ділитись своїм досвідом – якщо до початку війни у 2021 році 87% сімей до цього були не готові, то вже у 2025 році цей показник зменшився на 40%, що вселяє надію на підвищення обізнаності українців про аутизм та з часом змінить ставлення до людей з ментальними порушеннями у кращу сторону.
Ще один цікавий показник, який ми вирішили прослідкувати у динаміці за останні три роки, – відповіді родин, які вимушено покинули Україну і досі перебувають за кордоном, на питання “Чи збираєтесь ви повертатися в Україну?” Так, якщо у 2023 році 42,3% опитаних впевнено відповідали “так”, то у 2025 році 15,7% остаточно вирішили не повертатись, хоча у 2024 році кількість відповідей “ні” дорівнювала 0%. Це свідчить про те, що частина українців за три роки війни призвичаїлися до життя за кордоном і вже має причини не повертатися до України.
Розділ, де Ви можете ознайомитися з усіма опитуваннями МГО «Дитина з майбутнім»
Дякуємо за увагу! Бережіть себе!
