Цифровий фенотип – це сукупність даних про поведінку, фізіологію та активність людини, зібраних за допомогою персональних цифрових пристроїв (смартфонів, трекерів, датчиків). Це унікальний «цифровий відбиток» здоров’я та способу життя, що дозволяє аналізувати звички, психічний стан та ризики захворювань на основі реальних даних, а не лише опитувань.
Ми кажемо про smart wearables – пристрої, які вимірюють показники фізіологічних та поведінкових функцій, які потім аналізує лікар і отримує повну картину при діагностуванні або ж спостереженні за конкретною дитиною з аутизмом. По суті, це звичайні smart watch, показники якого використовуються не для побутових чи фітнес цілей, а для медичних досліджень, зокрема, й у сфері РАС.
У дослідженнях аутизму носимі пристрої (wearables) використовують, щоб збирати безперервні дані в реальному житті, а не лише під час короткого візиту до клініки. Алгоритми аналізують сон (час засинання, часті пробудження, загальну тривалість сну), рівень активності, варіабельність серцевого ритму, мікрорухи протягом дня тощо. Потім алгоритм шукає закономірності: наприклад, чи пов’язана нестабільність сну з посиленням тривожності, чи змінюється фізична активність у періоди перевантаження, чи є повторювані “фізіологічні підказки” перед складною поведінковою реакцією тощо.
Незвичайність підходу в тому, що дані збираються в реальних умовах життя (у школі, вдома, на прогулянці), що дозволяє бачити не разову картинку, а ритм життя. Дослідники вже показують, що цифрові сигнали можуть допомогти краще розуміти підтипи РАС, відстежувати зміни з часом і оцінювати ефект терапевтичних втручань більш об’єктивно, ніж лише за опитуваннями.
Для українських родин це має надзвичайне значення. У ситуації, коли доступ до фахівців може бути нерівним, а консультації — нечастими, smart wearables здатні стати додатковим джерелом інформації для лікаря: дані про сон і активність можна обговорити на прийомі, щоб точніше підібрати стратегії підтримки. Водночас важливо пам’ятати про приватність і добровільність, адже цифровий фенотип має служити дитині, а не перетворювати її на набір графіків.
Це не магія і не “діагноз з браслета”. Це ще один інструмент, який допомагає науці побачити складну картину аутизму більш детально – у темпі й ритмі реального життя.
Про те, який саме пристрій буде доречним для вашої дитини – консультуйтеся у лікаря! На ринку цих продуктів багато і вони у різних цінових сегментах, тому підібрати щось під ваші індивідуальні потреби не буде проблемою.
