Вакцини не підвищують ризик розвитку ментальних порушень: що говорять дослідники

Вакцини з алюмінієм, які діти отримують у ранньому віці, не пов’язані з підвищеним ризиком розвитку аутоімунних, алергічних хвороб або розладів нейронного розвитку.

Про це свідчать результати масштабного дослідження, яке опублікували в журналі Annals of Internal Medicine, пише Medscape.

Незначний вміст алюмінію для посилення імунної відповіді у вакцинах використовують вже майже століття. Багато досліджень спростовували те, що цей складник здатний спричиняти хронічні захворювання в дітей.

Тепер команда науковців із Данії вирішила перевірити висновки колег статистично. У ході роботи вони проаналізувала дані понад 1,2 мільйона дітей, яких вакцинували препаратами з алюмінієм та які не отримували потрібних щеплень.

У дослідженні взяли участь діти, народжені в Данії в період з 1997 по 2018 рік, які до двох років не мали вроджених чи інших хвороб, як-от синдром вродженої краснухи, респіраторні захворювання, первинний імунодефіцит або серцеву чи печінкову недостатність.

Дітей вакцинували препаратами з алюмінієм від дифтерії, правця, кашлюку, поліовірусу та гемофільної палички (збудник гемофільної інфекції) у віці трьох, п’яти та 12 місяців 

Від 2007 року за національною програмою діти також отримували щеплення від пневмокока з алюмінієм у трьох дозах протягом першого року життя.

Згодом автори роботи відстежували стан здоров’я учасників від двох до п’яти років їхнього життя. При цьому науковці відстежувати діагнози 50 хронічних аутоімунних, атопічних або алергічних хвороб, а також розладів нейронного розвитку, зокрема артриту, астми та розладів аутистичного спектра.

Аналіз виявив, що ризик будь-якого із 50 обраних станів та щеплень з алюмінієм не перевищував 1%. Найбільше вчені вивчали астму (28 346 випадків) та атопічний дерматит (22 978 випадків) – зв’язку між ризиками хвороб та вакцинами не виявили.

У деяких випадках вчені побачили незначне зниження ризиків хвороб. Наприклад, вакцинація дещо зменшувала ймовірність виникнення розладів аутистичного спектра. Однак показники були настільки незначними, що вчені не вважають їх свідченням позитивного впливу.