5 червня 2025 року засновниця МГО “Дитина з майбутнім” та консул “Аутизм Європа” Інна Сергієнко виступила з доповіддю на IX науково-практичній школі з питань аутизму. На заході була представлена надактуальна тема “Підтримки людей з аутизмом у процесі євроінтеграції: тенденції в Європі та виклики для України”. Йшлося про порівняння європейської та української систем підтримки людей з аутизмом та виклики, які стоять перед вітчизняними законодавчою та соціальною базами у процесі євроінтеграції.
“Євроінтеграція – це не лише про угоди чи політичні зобовʼязання, це передусім про зміну підходів до людини. Сфера аутизму має стати повноцінною частиною цього процесу. Адаптація українського законодавства до стандартів ЄС – це шанс для тисяч людей з аутизмом отримати системну підтримку. Ми вже маємо власні ефективні практики, створені фахівцями та громадськими організаціями. Настав час, щоб держава не лише визнала їхню цінність, а й зробила все необхідне для масштабування та інтеграції цих рішень у національну політику”, – наголошує Інна Сергієнко.
Інна Сергієнко зазначає, європейські країни наразі фіксують стабільне зростання кількості діагнозів РАС, що вимагає системних змін у політиці охорони здоровʼя. Відповідно, ЄС розвиває соціальні програми з інклюзії для осіб з аутизмом, зосереджуючись на працевлаштуванні, освіті та підтримці сімей. Однак якщо Європа вже має системний підхід до сфери аутизму, то для України у процесі євроінтеграції цей вектор тільки відкриває можливості імплементації європейських підходів до аутизму. Так, якщо ЄС має розвинену систему діагностики та моніторингу, то в Україні вона фрагментована і неповна; ЄС забезпечує мультидисциплінарну підтримку, тоді як в Україні бракує фахівців і міжвідомчої координації. Також в ЄС діють комплексні стратегії, а Україна лише починає адаптацію політики до європейських стандартів тощо.
Розглянемо основні відмінності у цементуючих процесах сфери:
Діагностика аутизму у дорослих
-
Європа виявляє РАС у середньому 1 на 100 дітей, у деяких країнах цей показник майже вдвічі більший. В Україні станом на 2023 рік кількість офіційно діагностованих становить лише понад 20 тисяч. Однак вітчизняна статистика стосується лише дитячого аутизму, особи віком від 18 років не долучені до жодної статистичної системи.
-
Європейські країни запровадили протоколи діагностики РАС у дорослих, включаючи мультидисциплінарні команди. В Україні немає формалізованої системи виявлення РАС у повнолітніх, і більшість залишається недіагностованою, що спричиняє соціальну ізоляцію, проблеми з працевлаштуванням та психічне виснаження останньої.
Європейська політика та законодавство
-
Європейська стратегія з інвалідності 2021-2030 рр: включає аутизм як пріоритет у сфері доступності, зайнятості, освіти та автономного життя.
-
Резолюції Європарламенту: ЄП неодноразово ухвалював документи, що закликають до створення національних планів підтримки аутизму.
-
Наднаціональні ініціативи: проєкти EU4Health та Erasmus+ підтримують програми раннього втручання, інклюзивної освіти та працевлаштування.
Європейські практики підтримки дорослих з аутизмом
-
Інклюзивне працевлаштування: Німеччина, Франція, Нідерланди розробили програми соціального підприємництва та супроводжувальної зайнятості.
-
Підтримане проживання: Європа активно впроваджує моделі супроводжуваного або напівнезалежного проживання для дорослих з аутизмом.
-
Спільноти підтримки: мережі peer-support, освітні платформи та соціальні клуби сприяють зниженню ізоляції та розвитку навичок.
Тож Україна має багато чого зробити та подолати безліч барʼєрів для створення дійсно європейських умов підтримки та допомоги аутистам, орієнтованих на незалежне та успішне життя людей з РАС незалежно від віку та соціальних і фінансових можливостей. Зокрема, подолати значні системні обмеження, а саме, відсутність законодавчої бази, масштабування, фінансування та інтеграції громадських організацій у державну політику. Та попри потенційно довгий та складний шлях євроінтеграції у сфері аутизму, Україні вже є чим пишатися. Мова йде про:
-
Потужний кадровий потенціал – в Україні працюють висококваліфіковані фахівці з РАС (психіатри, психологи, дефектологи, логопеди).
-
Інновації від громадського сектору: низка НГО впроваджують проєкти підтриманого проживання, працевлаштування та створення сервісів.
На думку Інни Сергієнко, існує декілька важливих практичних кроків, які допоможуть нашій країні успішно адаптуватися в європейському законодавчому просторі, аби масштабувати українські розробки у сфері аутизму та імплементувати найкращі європейські підходи. І вони мають базуватися на вітчизняному успішному досвіді українських фахівців та громадського сектора – потрібна лише допомога держави, аби законодавчо закріпити шляхи масштабування та державної інтеграції підтримки осіб з аутизмом. Зокрема:
-
Інституціоналізація НГО: надати державне визнання, фінансування і правовий статус для ефективних громадських ініціатив.
-
Освіта і кваліфікація: Створити єдині навчальні стандарти для фахівців усіх профілів, що працюють з РАС.
-
Національна стратегія з РАС: розробити міжвідомчу програму з КПІ, ресурсним забезпеченням і моніторингом ефективності.
-
Юридичне оформлення сервісів: врегулювати підтримане проживання, працевлаштування, соціальні послуги в законодавстві.
Україна вже має один з найконкурентноспроможних зрізів фахівців та унікальних проєктів, аналогів яким годі й шукати, і нам дійсно є чим поділитися з європейською спільнотою. Тож ми маємо зробити все можливе, аби українські знання та досвід досягли фіксації на загальнодержавному рівні, виконуючи основний обовʼязок держави – забезпечення гідного життя всіх громадян, незалежно від стану здоровʼя та інших обмежень.
