Для багатьох батьків дітей з РАС тема мовлення – одна з найболючіших.
Питання «чи заговорить моя дитина» часто супроводжує родину роками і забирає багато сил, надії та сумнівів.
Дослідження фахівців з Інституту аутизму A.J. Drexel при Drexel University (США), опубліковане у Journal of Clinical Child and Adolescent Psychology за 2025 рік дає важливий висновок: раннє втручання справді допомагає багатьом дітям, але не працює однаково для всіх.
Науковці проаналізували дані сотень дошкільнят з аутизмом, які мали мінімальне або відсутнє мовлення і проходили науково обґрунтовані програми раннього втручання.
Загалом вони дійшли до таких висновків:
- приблизно дві третини дітей почали використовувати окремі слова
- майже половина – поєднувати слова у прості фрази
- близько 30% дітей не показали суттєвого мовного прогресу
Важливий нюанс: відсутність мовного зростання не була випадковою. Діти, яким було складніше, зазвичай мали нижчий стартовий рівень когнітивних, соціальних та імітаційних навичок, починали терапію пізніше або отримували її коротший час.
Дослідження показує, що вирішальними є ранній початок, тривалість у часі та гнучкість програми, а не лише кількість годин на тиждень.
Для частини дітей ефективнішою виявляється довша, стабільна підтримка з постійним коригуванням цілей, а не максимально інтенсивні формати.
Окремо науковці підкреслюють роль довербальних навичок – жестів, моторної імітації, спільної уваги. Саме вони часто стають фундаментом для появи мовлення, навіть якщо слова з’являються не одразу.
🔹 Головний висновок дослідження:
Раннє втручання – це реальний шанс, який варто використати. І якщо прогрес не з’являється швидко, це означає, що дитині потрібен інший темп, інший фокус або інша стратегія.
Джерело:
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15374416.2025.2579286#abstract
