Логопедична робота з аутистами

«Після діагностування моїй дитині рекомендували розвивальні заняття з логопедом. Знаю, фахівець працює над вимовою і правильним мовленням. Однак у свої 4 роки син ще не сказав ні слова. Навіщо витрачати час на педагога, якому немає над чим працювати? Може, варто почекати поки мова з’явиться?»

Подібні побоювання часто клопочуть батьків «особливих» дітей. Але медики та корекційні педагоги стверджують, що ці тривоги безпідставні та, головне, помилкові. Річ у тому, що розлад аутистичного спектра – стан, що зачіпає комплекс патологій розвитку дитини – від когнітивних функцій головного мозку до фізичного відставання в розвитку. Попри те, що аутизм у дітей проявляється по-різному і двох однакових дітей з РАС в природі не існує, все ж корекційний вплив має охоплювати всі сфери розвитку конкретної дитини – просто з більшим акцентом на сфери з дефектом. 

Наприклад, дитині, що взагалі не говорить, слід займатися і з психологом, і з фізіотерапевтом, а не тільки з логопедом, адже причина відсутності мовлення у таких дітей «усувається» шляхом розвитку як психіки, так і фізики. При правильному комплексному підході до проблеми відсутності мовлення або мовних дефектів, різні методології прискорять розвиток ділянок, які «гальмували» появу мови. 

Головна проблема дітей з аутизмом – часто не просто відсутність мовлення при повному збереженні мовного апарату, а відсутність необхідності нею користуватися для спілкування з іншими, бо останньої потреби через діагноз просто немає. Тому робота логопеда з дітьми-аутистами полягає в розвитку цього прагнення та навчанні дитини правильно використовувати цим природним інструментом комунікації. Як і внаслідок чого це відбувається? І чому розвиток мови такий важливий для дітей з аутизмом?

Особливості мовлення дитини з аутизмом і завдання логопедичної роботи

Аутизм – розлад, що зберігається все життя. Його неможливо вилікувати, забути чи не звертати уваги, особливо, коли дитина вступає у фазу активної соціалізації. На жаль, аутичні діти не демонструють ні бажання, ні навичок соціальної комунікації рівня нормотипових дітей. І це палиця з двома кінцями. З одного боку, у малюка з РАС немає потреби спілкуватися (навіть при високофункціональному аутизмі діти уникають людей). А з іншого – відсутність постійних «тренувань» спілкування (розуміння мови інших і використання її для вираження власних думок і потреб) призводить до затримки розвитку дитини. 

Малюк, який замкнутий на собі та не спілкується з оточенням, страждає від фізичної та психічної затримки розвитку. Якщо в 5 років хлопчаки на майданчику весело кидають м’яч один одному, то дитина з аутизмом може його навіть не зловити, не кажучи вже про розуміння правил гри. 

Повторимося, кожна дитина з РАС унікальна, тому і логопедичні заняття різні й залежать від групи аутизму:

1. До представників першої групи відносять дітей, що не розмовляють – малюки взагалі не користуються мовою або вимовляють окремі слова чи звуки у стані сильного емоційного афекту. Це дозволяє припустити, що дитина розуміє мову хоча б частково.
2. Діти другої категорії аутизму «спілкуються» ехолаліями, фразами з мультиків або мовою дорослих без усвідомлення значення. У звичних ситуаціях такі малюки використовують найпростіші фрази типу «дати їсти», в яких дієслово ставлять в інфінітив, а до себе звертаються у 3-й особі. Але в більшості випадків самовиражаються криком.
3. Діти третьої групи спокійно цитують книги або розповідають на пам’ять мультфільм без єдиної помилки, однак зовсім не здатні до діалогу. Спілкування з ними схоже на прослуховування лекції в університеті, коли співрозмовник виступає в ролі слухача.
4. У дітей 4-ї групи мова розвинена, але недостатньо. Вони використовують фрази та речення, розуміють звернену мову, але виражаються нечітко, часом використовують ехолалії, не можуть переказати почуту історію. 

Вищесказане підтверджує факт колосальної різниці в мовленнєвому розвитку дітей з РАС, а також демонструє головне: будь-яка методика розвитку мови у дітей з аутизмом спрямована не на постанову правильного мовлення (при його відсутності завдання взагалі нездійсненне), а на розвиток закладених природою мовних механізмів з тим, аби поетапно, крок за кроком допомогти дитині використовувати мову як інструмент спілкування. Тому робота логопеда з 5-6-річними дітьми часто виглядає як мовна гра з нормотиповими 2-річними малюками, адже для результату дитині необхідно пройти всі стадії розвитку мови в нормі. 

Таким чином, основними завданнями логопедичної роботи при аутизмі є:

• визначення мовних дисфункцій, обумовлених РАС і супутніми захворюваннями;
• встановлення контакту з дитиною – запорука включеності й сприйняття дитиною терапії;
• активація мовної діяльності у дитини з аутизмом на всіх рівнях: в побуті, грі, навчанні. 

Логопедична робота: діагностика, етапи, результати

Перед початком логопедичного втручання необхідно провести діагностику мовних порушень, щоб визначити їх причини та, відповідно, курс корекції. Для ефективності заходу логопед слідує наступним принципам, що дозволяють проаналізувати всі аспекти порушення:

• комплексний підхід – визначення всіх факторів, що впливають на мовленнєвий розвиток дітей з аутизмом, в тому числі й медичних;
• аналіз психічного розвитку дитини з РАС відповідно до вікових норм, що підвищить ефективність логопедичного втручання і допоможе відокремити наслідки основного захворювання від супутніх, в тому числі й результатів соціальних умов життя дитини (педагогічна занедбаність, наприклад);
• визначення структури дефекту або затримки, що допоможе зрозуміти як дитина пристосувалася «до життя» без мови й надалі працювати з розвитком інших механізмів.

Логопед часто стає тією ланкою, яка «збирає» все пазли в єдину картинку психофізіологічного розвитку дитини, визначає місце «де поламалося» і працює над усуненням пошкодження. Однак батькам слід пам’ятати, що логопед не всемогутній і на частину проблем у дитини з аутизмом вплинути не може. Так, при наявності фізичних патологій головного мозку (травми, наприклад) або недорозвиненості окремих його ділянок, навіть «золотий» логопед без медичного або психологічного втручання мало що може. 

Тому при корекції важливий комплексний підхід, при якому з дитиною працює ряд педагогів – логопед, дефектолог, психолог і т.д. – допомагаючи один одному. До того ж без тренувань і закріплення матеріалу вдома з батьками в побутових ситуаціях (за столом, на дитячому майданчику або в гостях у бабусі) будь-яке втручання буде малоефективним або результати будуть короткостроковими.

Логопедична діагностика умовно ділиться на кілька частин, пов’язаних між собою:

1. Дослідження розуміння дитиною мови, слухової уваги та фонематичного сприйняття. На цьому етапі логопед визначає обсяг словникового запасу дитини, сприйняття емоційного і семантичного смислів мови, а також готовність до розвитку мовної системи.
2. Аналіз немовних функцій. Логопед досліджує сенсомоторне сприйняття дитини, рівень концентрації на об’єкті та цілеспрямовану діяльність. 
3. Спостереження за невербальними компонентами мови. Педагог дивиться на міміку і жести, визначає рівень потенційного розвитку мовлення і спонтанності в придбанні навичок спілкування.

Ці діагностичні компоненти показують наявний рівень розвитку дитини та вказують на прогнози логопедичної роботи в майбутньому, після чого будується корекційна робота з конкретною дитиною в напрямках:

• розвиток розуміння дитиною мови через емоційно-смисловий коментар – це значуще слово або фраза для залучення уваги з тим, щоб залучити дитину до роботи та поступово «нарощувати» мовні м’язи;
• сюжетна розповідь – навчання дитини «складати» і розуміти те, що відбувається, і предмети навколо в цілісну картинку, наприклад, через сюжетні малюнки;
• розгальмовування зовнішньої мови через наслідування дорослому, провокування мимовільних словесних реакцій і повторення за дитиною сказаного, трансформуючи це в реальні слова і фрази;
• навчання осмисленому читанню та письму.

Дитячий садок для дітей з особливостями розвитку «Дитина з майбутнім» пропонує 10-річний досвід успішної корекції мовних дефектів. Однак для тих, хто не може відвідувати заклад, є дистанційна програма, яка демонструє високу ефективність. 

Як правило, на початкових етапах з малюком займаються індивідуально, потім навички практикуються у групах. Також важливо спиратися на наявні у дитини механізми сприйняття та елементарної комунікації – якщо малюк сприймає картинки або знаки, то в роботі треба використовувати саме цей інструмент на початковому етапі. А всього етапів корекційно-розвиваючої роботи кілька: підготовчий, початковий, тренувальний. 

• Підготовчий етап. 

На цьому етапі логопед розвиває передумови спілкування через посилення емоційного і пошукового відгуку на повсякденні подразники: голос батьків, іграшки, побутові предмети, тварини. Дитину вчать виділяти лексичну одиницю серед потоку слів і виразів, шукати названий предмет у просторі, вслухатися в мову дорослого, з’являються зачатки довільної уваги, хоча мова (якщо є) все ще бідна на дієслова. Успіхи потрібно підкріплювати емоційно-смисловим коментарем. Для цього необхідно:

• встановити зоровий контакт;
• підібрати варіант стимуляції з урахуванням інтересів дитини;
• налаштувати дитину на емоційний відгук;
• працювати над підвищенням включеності та загальної активності;
• підвищувати рівень концентрації, розподілу уваги між різними предметами та видами діяльності.

На підготовчому етапі важливо підбирати ті варіанти комунікації, які зрозумілі та доступні дитині, щоб взаємодія між нею та логопедом була результативною, а не змарнованим часом. При цьому важливо використовувати різні види стимуляції – не тільки вимова, але і сенсорика (ліплення, наприклад) та інші види діяльності (малювання, гра і т.д.) 

Головне завдання етапу – акуратно включати дитину в роботу доступними засобами, стимулюючи інтерес і бажання займатися. Труднощі етапу полягають у тому, що діти з РАС сильно втомлюються від спілкування з людьми, тому такій дитині потрібні перерви в роботі, час на відновлення сил. Це своєю чергою позначається на тривалості етапу, який може продовжуватись як місяць, так і пів року.

• Початковий етап.

На цьому етапі логопед допомагає виробити мовні навички та сенсомоторні еталони, що дозволяють надалі комунікувати з іншими. Педагог навчає дитину з РАС усвідомлено переносити звук на реальні предмети («ведмедик спить», «м’ячик котиться», «дивися, який червоний м’ячик» і т.д.) Малюки вчаться виділяти назви предметів і дії з потоку мови, реагувати та виконувати завдання дорослого з предметом, зосереджуватися на завданні, вимовляти правильним тембром голосу та будувати граматично коректні та усвідомлені фрази, запам’ятовувати історії та описувати сюжети, висловлювати почуття і ставлення до подій. 

У результаті корекційної роботи все рідше спостерігається польова поведінка, частіше діти діють цілеспрямовано й осмислено. Підвищується наслідування мовленнєвим звукам, вухо все легше їх виділяє серед немовленнєвих. Також діти на початковому етапі можуть використовувати жести для спілкування (кивнути або похитати головою, наприклад), осмислено підвищувати та знижувати голос, вимовляти слів на видиху. З’являється активний словниковий запас з комунікативно значущих слів («так», «хочу», «буду» і т.д.), хоча він все ще бідний і часто дитина робить граматичні помилки. 

• Тренувальний етап.

На цьому етапі логопед закріплює і розширює навички, отримані на попередніх. Пасивний словниковий запас трансформується в активний, мова збагачується новими фразами та осмисленими виразами, дитина активно використовує міміку і жести, ініціює спілкування проханнями й виражає потреби. Використання нехай не всіх, але базових мовних конструкцій і навичок доведена до автоматизму і дитина використовує мову не тільки у кабінеті логопеда, а й у житті. Діти з РАС демонструють навички аналізу та синтезу, образної (уявної) зміни реальних предметів, словниковий запас активно поповнюється, підвищується свідомість, поліпшується дрібна моторика, розширюється спектр емоційного забарвлення мови. Тепер кількість помилок у роді, числі та відмінках значно менша, дитина будує двоскладові речення, дослуховує співрозмовника до кінця і розуміє дорослого. 

Дитячий садок для дітей з особливостями розвитку «Дитина з майбутнім» пропонує вихованцям повний цикл логопедичної роботи з професіоналами. Однак «вишенькою на торті» є те, що з дітьми установа займається з 1 року, а це сприяє профілактиці мовних затримок у дітей. Діткам старшого віку садок пропонує комплексну терапію дефектів мовлення, адже з малюками по 10 годин на день працюють найкращі фахівці різного профілю.