13 листопада 2019
A+ R A-

В Україні не вистачає центрів допомоги для дітей із синдромом аутизму

Батьки дітей-аутистів скаржаться на брак уваги з боку держави. В Україні досі не вистачає центрів діагностування та реабілітації для дітей із синдромом аутизму. У Міністерстві охорони здоров'я переконують, що держава докладає усіх можливих зусиль.

Це зараз чотирирічний Микитка голосно сміється, а ще два місяці тому він не міг показувати жодних емоцій.

Олег Погорелов, вихователь: "На протязі двох місяців ми побачили, шо він почав виражати емоції. Це може рвиражатися і сміхом, і плачем, тобто результат у тому, що все одно ці емоції є".

Таких, як Микитка, у спеціалізованому садку - 14-ро. Малюки часто не вміють розмовляти, граються наодинці та ізолюються від зовнішнього світу. У закладах для дітей із синдромом аутизму працюють за спеціальною методикою.

Наталія Стручик, завідувач корекційним дитсадком "Дитина з майбутнім": "Первое - это социализация, второе - это поведенческая коректировка, и третье - непосредственное интеллектуальное развитие ребёнка. Наша цель - адаптировать максимально ребёнка к тем условиям среды, которые находятся вокруг него".

Що раніше почати адаптацію, то швидшим і кращим буде результат - кажуть вихователі. Утім діагностувати синдром на ранніх стадіях в Україні нема де.

Євгенія Панічевська, мама: "Прийти в поликлинику со своими подозрениями не к кому. Ты приходишь, как родитель, говоришь, что есть такая проблема и нужна социализация, давайте как-то вместе - боятся и деликатно или неделикатно указывают на дверь".

Держава не винна - запевняють у міністерстві охорони здоров'я. Бюджетні реабілітаційні центри - є, діагностичні програми - також, утім ставити діагноз нікому - не вистачає фахівців. Але головна проблема у батьках.

Представник МОЗ: "Полягає вона не в тому, що ми не вміємо діагностувати, а в тому, шо значна частина батьків не хочуть, щоб їх діти були зареєстровані в обліку, бо не розраховують на медичну допомогу".

Розраховувати нема на що - скаржаться батьки. На реабілітацію таких дітей іде близько 20-ти тисяч гривень щомісяця, усе - з власної кишені. У багатьох країнах такі витрати бере на себе держава.

Домініка Бассі, професор університету Сан-Франциско: "У США турбуватися про таких дітей - це обов'язок і держави, і суспільства. У кожній школі є окремі класи. Дітьми займаються від народження і до 22-х років, і все це фінансує держава. Люди вчаться всьому - від користування автобусом до заробляння грошей".

Утім, Україні до таких стандартів ще далеко. Нині навіть немає офіційної статистики. За неофіційною, дітей-аутистів - півтори тисячі. Утім, насправді їх набагато більше.

Інна Неродик, Максим Петраков, 5 канал

Pin It