16 липня 2019
A+ R A-

Коли дитина отримує діагноз, батьки починають думати про діагноз, а не про дитину, - вважають спеціалісти у Бангладеш

Директор з розвитку Фонду допомоги дітям з синдромом аутизму "Дитина з майбутнім" Ira Sergiyenko, яка наразі від України знаходиться на Міжнародній конференції з аутизму та неврологічним розладам, яка проходить в Бутані з 18 по 21 квітня - International Conference on Autism & Neurodevelopmental Disorders, розповідає про цікавий азійський досвід - дитячі центри розвитку (ДЦР).

“Ці центри знаходяться при госпіталях та покривають усе - від діагностики до терапії, - розповідає Ірина Сергієнко. - Дивно, що там працює всього три види спеціалістів: лікар-педіатр, психолог і терапевт з розвитку. У всіх трьох чіткий розподіл задач. А ще обов’язкова перерва на каву протягом  робочого дня, щоб вони могли поспілкуватися та відноситися після роботи з важкими дітьми”.
Так як у Бангладеш існує проблема зі стигмою психологічних діагнозів, то вони замість діагнозу "аутизм", "СДУГ", чи "ДЦП" визначають «рівень функціоналу». З цією метою в кожної дитини є унікальна картка, в якій розписано, що вона може чи не може робити на момент тестування. Інформація додається по мірі проходження дитиною подальшої терапії.
“Спеціалісти вважають, що коли дитина отримує  діагноз, батьки починають думати про діагнозе, а не про дитину. Тому вони працюють над "проблемною поведінкою", - резюмує Ірина Сергієнко.

 

Pin It