“Україна справила на мене дуже сильне враження. Це прекрасна країна з неймовірними людьми. Знаєте, я чув звуки вибухів лише кілька ночей і вже тоді відчув, наскільки важко жити в умовах війни. Але ви живете так роками. Це викликає величезну повагу до вашої стійкості. Попри всі труднощі, я зустрів тут надзвичайно відданих своїй справі фахівців, які щодня роблять усе можливе для дітей та дорослих з аутизмом. Окреме місце у моїх враженнях залишив дитсадок “Дитина з майбутнім” – чудовий корекційний заклад для дошкільнят! Зрештою, кожна зустріч, яку я мав в Україні, лише посилювала мої позитивні враження від українців. 

Так, мені хотілося б, щоб вони мали більше підтримки, більше колег і більше можливостей допомагати родинам, які виховують дітей з аутизмом. Я побачив велике прагнення будувати сильну систему підтримки людей з аутизмом, яка супроводжуватиме їх упродовж усього життя та допоможе кожному знайти своє місце в суспільстві. Так, проблеми є, як і в США, але, на мою думку, Україна рухається у правильному напрямку”, – підсумовує Джеймс Фрост. 

Важливою частиною візиту стала передача українським колегам усіх матеріалів, якими Джеймс Фрост користувався у своїй багаторічній практиці: прикладів документів, алгоритмів оцінювання, форм для міждисциплінарної роботи, методичних рекомендацій та інших напрацювань, які можуть стати корисним ресурсом для подальшого розвитку українських фахівців.

“Будь-який міжнародний обмін дає нам можливість подивитися на звичні процеси під іншим кутом, порівняти підходи та зрозуміти, які інструменти можуть бути корисними саме для України. Ми вдячні Джеймсу за відкритість, готовність зустрічатися з родинами й фахівцями та за те, що він поділився матеріалами, напрацьованими протягом років роботи. Тепер наше завдання полягає в тому, щоб уважно їх опрацювати та визначити, що можна застосувати з урахуванням потреб українських дітей, дорослих з аутизмом і їхніх родин і поділитися цією інформацією з тисячами українських родин”, – зазначила директорка МГО “Дитина з майбутнім” Інна Сергієнко.

А ми щиро дякуємо Джеймсу Фросту за готовність ділитися своїми знаннями, досвідом та матеріалами, відкритість до професійного діалогу й час, який він присвятив українській спільноті під час війни, і відзначаємо це особливою памʼятною подякою і бажаємо пану Джеймсу успіхів у його професійній діяльності. 

Нижче – матеріали Джеймса Фроста та деякі матеріали, підготовлені за результатами його візиту до України:

Система підтримки людей з аутизмом у США: досвід спеціального педагога Джеймса Фроста

Джеймс Фрост відвідав дитячий садок для дітей з особливостями розвитку “Дитина з майбутнім” 

Джеймс Фрост розповідає про власний досвід та систему підтримки аутистів у США

Папка з корисними матеріалами від Джеймса Фроста (протоколи оцінювання, бланки, анкети супроводу тощо) англійською

Під час вебінару Михайло розповів, як адаптувати дитину з аутизмом до нового середовища та подій, та чому зміни можуть викликати сильну тривогу та напруження у людини з РАС. На прикладах із власного досвіду він пояснив, що відбувається під час переходу до нових правил і розкладів, зміни класу, вчителя чи колективу, а також у ситуаціях, до яких неможливо підготуватися заздалегідь.

Переглянути запис цього онлайн-вебінару можна за посиланням, а попередні записи – у плейлісті “Аутист розповідає”.

А попереду на вас чекають ще дві теми:

• повітряні тривоги та укриття, як підтримати дитину з РАС у стресових ситуаціях;
• відновлення ресурсу, індивідуальні способи відпочинку та створення безпечного простору для відновлення.

Хочемо почути й ваші запитання та побажання. Тож залишайте коментарі під постами в нашому Telegram-каналічи на сторінці Facebook. 

Представляємо Вам новий випуск електронного журналу “Аутизм сьогодні” за червень 2026 року.

На його сторінках на Вас чекає новина про запуск серії онлайн-вебінарів «Аутист розповідає» від Михайла Сергієнка, людини з РАС, майбутнього науковця, волонтера МГО «Дитина з майбутнім», студента біомедичних наук із фокусом на нейронауки в Університеті Единбурга та сина засновниці МГО «Дитина з майбутнім» Інни Сергієнко. Деталі – у випуску!

Також представляємо Вашій увазі результати спеціального заходу у Гданську «Забезпечення сталого розвитку людського виміру в майбутньому», присвяченого ролі людей з інвалідністю під час та після відновлення країни. Представники МГО «Дитина з майбутнім» взяли участь у цій, без перебільшення, життєво важливій панелі. Про що на ній ішлося і які основні висновки зробили представники МГО «Дитина з майбутнім» за результатами цієї зустрічі – дізнавайтеся у номері.

А ще перед літніми канікулами 2026 року МГО «Дитина з майбутнім» провела в соцмережах експрес-опитування родин, які виховують дітей з аутизмом та іншими ментальними порушеннями, щоб краще зрозуміти їхні пріоритети у виборі варіантів відпочинку та нюанси його організації. А результати дізнавайтеся на сторінках “Аутизм сьогодні!

Приємного читання!

Слава Україні!

Друзі, сьогодні о 18:00 пройшов другий онлайн-вебінар з Михайлом Сергієнком в рамках серії “Аутист розповідає”. Цього разу говорили про те, що робити коли ресурс у аутиста закінчується, і як розпізнати емоційне виснаження у дитини з РАС.

Під час вебінару Михайло розповів, як накопичується емоційне виснаження у дітей з аутизмом, за якими ознаками його можна помітити та чому цей стан часто плутають із небажаною поведінкою. Також поговорили про причини перевантаження, профілактику зривів і підтримку дитини вдома та у школі, і, звичайно, Михайло відповів на всі запитання слухачів.

Переглянути запис цього онлайн-вебінару можна за посиланням, а попередні записи – у плейлісті “Аутист розповідає”.

Усього в межах цього циклу ми плануємо провести п’ять зустрічей із Михайлом. Тож попереду ще три теми:

• адаптація до нового середовища та подій, чому зміни бувають такими складними для людей з РАС;
• повітряні тривоги та укриття, як підтримати дитину з РАС у стресових ситуаціях;
• відновлення ресурсу, індивідуальні способи відпочинку та створення безпечного простору для відновлення.

Хочемо почути й ваші запитання та побажання. Тож залишайте коментарі під постами в нашому Telegram-каналі чи на сторінці Facebook. 

Під час зустрічі з аудиторією Джеймс Фрост не лише розповів про власний професійний досвід, а й показав, як побудована система підтримки людей з аутизмом у США.

Від закону до реальної підтримки

За словами фахівця, одним із ключових етапів розвитку системи стало закріплення на законодавчому рівні принципу, що жодна дитина не повинна залишитися без можливості навчатися та розвиватися незалежно від своїх особливостей чи інвалідності. Саме після цього почали активно розвиватися громадські організації, сервіси підтримки та місцеві програми для сімей.

Головною особливістю американської системи є те, що вона підтримується одночасно на федеральному та місцевому рівнях. Американська система працює за принципом децентралізації:

• федеральний уряд виділяє фінансування;

• кошти розподіляються між штатами;

• у кожному штаті працюють регіональні організації, які відповідають за підтримку людей з інвалідністю;

• багато великих організацій мають представництва по всій країні, що дозволяє забезпечувати однаковий доступ до допомоги незалежно від місця проживання.

Однією з найбільших відмінностей американської системи Джеймс називає безперервність підтримки. Одразу після встановлення діагнозу дитина та її родина отримують право на відповідні сервіси.

До 22-річного віку супроводом займається спеціалізована регіональна організація, яка працює спільно зі школою. Навіть коли дитина починає навчатися, школа не залишається з проблемою сам на сам, а взаємодіє з цією організацією. У 22 роки починається перехід молодої людини з РАС до системи підтримки дорослих, після чого вона отримує супровід уже протягом усього життя.

Ще один принцип роботи американських фахівців, про який говорив Джеймс Фрост, – це постійний аналіз ефективності. Тобто, якщо дитина демонструє прогрес, обрана стратегія продовжується. Якщо ж результату немає, команда аналізує причини, переглядає підхід і будує новий план підтримки.

Щодо роботи фахівців, педагогів та їхньої взаємодії з батьками дитини, то ще однією з особливостей системи підтримки аутистів в США є командний підхід. Наприклад, ініціювати оцінювання можуть як школа, так і батьки, але працюють вони лише спільно. До процесу залучаються різні спеціалісти; для кожного чітко визначені функції та відповідальність. Усі члени команди мають право висловлювати свої рекомендації щодо індивідуальної програми розвитку (ІПР). Такі документи містять детальні алгоритми роботи, які можуть слугувати практичним прикладом для українських фахівців.

Окрему увагу Джеймс приділив тому, як у США організована інклюзивна освіта. Він наголосив, що інклюзія має різні рівні підтримки. Як правило, дитина починає навчання у звичайній школі в інклюзивному класі. Якщо є цього недостатньо, вона переходить до спеціального класу, який працює всередині тієї ж школи й забезпечує більше індивідуальної підтримки.

Якщо ж навіть цього виявляється недостатньо через дуже складні поведінкові або інші особливості, дитину можуть перевести до спеціалізованого навчального закладу з невеликими класами, де з групою до десяти дітей працюють одразу кілька дорослих фахівців. Таким чином, у будь-якому випадку дитина отримає саме той рівень підтримки, який відповідає її потребам.

Проте Джеймс також розповів про ще одну частину американської системи, про яку, на жаль, говорять нечасто, але від замовчування явище нікуди не зникає. Якщо сім’я більше не може забезпечувати необхідний догляд, існують спеціалізовані заклади при лікарнях, де людина може проживати тимчасово або постійно. Деякі родини користуються такою допомогою лише на кілька днів, інші приймають рішення про тривале проживання.

Таке рішення родин зовсім не означає відмову від дитини. Батьки можуть продовжувати підтримувати зв’язок і брати активну участь у її житті. І таких родин – більшість. Однак у випадках, коли сім’я не забезпечує безпечних умов проживання, рішення про таке влаштування може ухвалювати й Служба захисту дітей (Child Protective Services).

Для самого Джеймса ця тема є дуже особистою. Його молодший брат мав тяжкі порушення розвитку. Коли батьки зрозуміли, що вже не можуть забезпечити необхідний догляд, він проживав у такому спеціалізованому закладі. На жаль, брат помер у 17 років через важкі супутні захворювання.

Особиста історія Джеймса Фроста

Розповідаючи про свою роботу, Джеймс багато говорив і про власну сім’ю.

Його 38-річний син має аутизм. Сьогодні він працює, навчається керувати автомобілем, а родина допомагає йому підготуватися до самостійного життя окремо від батьків. Втім, цей шлях був непростим. До 21 року син отримував неправильні діагнози, і лише пізніше йому поставили правильний діагноз – аутизм.

Роботу йому допомогла знайти організація, яка займається підтримуваним працевлаштуванням. Джеймс також зізнався, що йому самому було непросто прийняти особливості свого сина. Навіть після першого діагнозу він довго не міг повірити й погодитися з тим, що дитина має особливості розвитку. Саме ця щира розповідь особливо відгукнулася українським батькам. Вони побачили, що незалежно від країни батьківський шлях часто супроводжується однаковими переживаннями, сумнівами та пошуком відповідей.

Поради для батьків від Джеймса Фроста

Під час зустрічі Джеймс відповів на численні практичні запитання батьків щодо навчання дітей, розвитку навичок та поведінки. Однією з головних рекомендацій стала послідовність.

За словами фахівця, якщо в родині встановлюється певне правило, його мають однаково підтримувати всі дорослі. Дитина повинна чітко розуміти:

• які існують правила;

• яких меж необхідно дотримуватися;

• чого від неї очікують.

Не менш важливою він називає й зміну самого підходу до розвитку дитини. Спочатку необхідно прийняти дитину такою, якою вона є, а не намагатися якомога швидше зробити її схожою на типових однолітків. Першочерговим завданням мають стати функціональні навички:

• самостійно почистити зуби;

• одягнутися;

• приготувати просту їжу;

• сходити до магазину;

• максимально обслуговувати себе в повсякденному житті.

Лише після цього, відповідно до можливостей конкретної дитини, слід активно розвивати академічні знання. Чому саме так? Основною метою такої роботи є максимально незалежне життя людини в майбутньому. Адже навіть у США, де існує розвинена система підтримуваного проживання, батьки все одно хвилюються про те, як житиме їхня доросла дитина після того, як вони вже не зможуть про неї піклуватися.

Важливо, що Джеймс Фрост демонструє не лише окремі методики роботи, а й цілісну систему, у якій освіта, соціальні служби, родина та громада працюють разом. Саме такий підхід дозволяє не лише навчати дітей з аутизмом, а й поступово готувати їх до максимально самостійного, гідного життя в дорослому віці.

Онлайн-трансляція відбулась 2 липня 2026 року о 17:00 на Ютуб-каналі МГО “Дитина з майбутнім”. Відео дивіться за посиланням

1. Передбачуваність допомагає зменшити тривожність

Коли дитина знає, що відбуватиметься далі, їй легше перемикатися між заняттями та справлятися зі змінами. Зрозуміла послідовність подій знижує емоційне навантаження протягом дня.

2. Якісний сон впливає на поведінку

У дітей з аутизмом порушення сну часто супроводжується підвищеною втомою, дратівливістю, труднощами з концентрацією уваги та емоційною регуляцією. Саме тому стабільний режим засинання має велике значення.

3. Структура дня підтримує самостійність

Повторювані щоденні ритуали допомагають дитині краще орієнтуватися у власних діях. З часом багато звичних справ виконуються з меншим рівнем допомоги дорослого.

4. Гнучкість теж важлива

Ідеальний режим не означає життя за хвилинами. Якщо зміни можна пояснити заздалегідь, використати візуальний розклад або дати дитині час підготуватися, адаптація проходить значно легше.

5. Кожна дитина має власний ритм

Комусь потрібен триваліший відпочинок після занять, хтось швидше втомлюється від великої кількості подій, а комусь необхідно більше рухової активності. Саме тому режим варто підлаштовувати під потреби конкретної дитини.

У нашому садочку ми будуємо день так, щоб він був зрозумілим, спокійним і передбачуваним. Це допомагає дітям почуватися впевненіше, легше переходити між активностями та поступово розвивати самостійність.

Джерела:

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25061441/

https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2018.02012/full

В Україні Джеймc ділитиметься практичним досвідом американської системи спеціальної освіти та підтримки людей з особливими освітніми потребами, елементи якої можуть бути використані на практиці і у нас. Наразі у вас є можливість запросити Джеймса із консультаціями, лекціями та навчальними зустрічами для фахівців і родин – він працюватиме в Україні до вересня 2026 року. 

Основні потенційні теми зустрічей та навчань:

• навчання і підтримка дітей, підлітків та молодих дорослих з аутизмом (особливий акцент на віці 12+);
• підтримка людей з помірними й тяжкими інтелектуальними порушеннями;
• допомога батькам і сім’ям;
• практики інклюзії у США;
• американська система спеціальної освіти та елементи, що можуть бути корисними в Україні.

Першим місцем, яке вже відвідав Джеймс Фрост, стала київська організація “Всесвіт у тобі”. Попереду на нього чекають зустрічі з фахівцями та родинами в різних регіонах України.

МГО “Дитина з майбутнім” запрошує організації, заклади, команди фахівців, представників соціальних служб, а також родини, які виховують підлітків і молодих людей з аутизмом, подати заявку на проведення зустрічі, навчання або індивідуальної консультації.

Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/9px7vpGw9VKU92Zd8

Звертаємо увагу, що графік Джеймса Фроста вже частково сформований, тому після отримання заявки ми зв’яжемося з кожним заявником індивідуально, щоб повідомити про можливість і час проведення зустрічі.

Важливо:

• участь Джеймса Фроста у проєкті є повністю безкоштовною;
• він готовий працювати в різних регіонах України;
• для проведення зустрічей необхідно забезпечити переклад з/на англійську
• рекомендація із поселення буде дуже допоміжна

Вже цього тижня, а саме 2 липня о 17:00 за київським часом, відбудеться перша зустріч “Тривога при аутизмі: як вона виникає та що допомагає з нею справлятися”.

Під час вебінару Михайло поєднає особистий досвід життя з аутизмом і сучасні наукові знання про роботу мозку. Він розповість, чому тривога при РАС може проявлятися по-різному, які ситуації найчастіше стають тригерами, як дитина переживає цей стан і що справді допомагає впоратися з ним.

Також поговоримо про дії дорослих, які допомагають дитині відчути безпеку, та розберемо практичні рекомендації, які можна застосовувати у повсякденному житті.

Вебінар відбудеться на платформі YouTube, а його запис Ви зможете знайти на нашому YouTube-каналі.

Посилання на трансляцію:

https://youtube.com/live/HIw1XfwsBik?feature=share

Онлайн-трансляції з Михайлом відбуватимуться щочетверга о 18:00 за київським часом. І наступні теми вебінарів такі:

• Коли ресурс закінчується: як розпізнати емоційне виснаження у дитини з РАС;
• Чому зміни бувають такими складними: адаптація до нового середовища та подій;
• Повітряні тривоги та укриття: як підтримати дитину з РАС у стресових ситуаціях;
• Як допомогти дитині відновлювати ресурс: погляд аутичної людини.

А подивитися всі трансляції в режимі офлайн можна на нашому YouTube-каналі за посиланням.

Про що на ній йшлося і які основні висновки зробили представники МГО «Дитина з майбутнім» за результатами цієї зустрічі?

Передусім у світі є чітке й однозначне розуміння, що запорука успішної відбудови України – це доступність та інклюзивність для всіх і кожного. І це вже не просто декларації, а обов’язкові умови розробки, погодження та реалізації кожного проєкту. Усі учасники погодилися, що проєкти відбудови мають не просто враховувати потреби громадян України з фізичними й ментальними особливостями, а безпосередньо залучати останніх як експертів на стадії розробки і реалізації таких проєктів. Ми можемо лише вітати такий глибокий підхід до створення умов для повноцінного життя українців, які постраждали від російської агресії. На жаль, за різними оцінками вже сьогодні таких налічується 3,6 млн, і ця цифра, на жаль, ще ростиме. Ось чому інклюзія, яка до широкомасштабного вторгнення мала доволі обмежену, в основному, з ментальними порушеннями, аудиторію, сьогодні і завтра буде ключовим фактором успішного відновлення і розвитку українського суспільства. Ще раз наголосимо – у всіх є чітке й однозначне розуміння цього.

Якщо дуже стисло систематизувати ключові результати учорашньої дискусії, то вони такі:

1.    Інклюзивний принцип фінансування і розробки проєктів з відбудови. Кошти мають йти на фінансування доступних проєктів з інфраструктири чи послуг, тому критерії інклюзивності мають бути враховані ще на етапі розробки, а не додаватися після їх запуску. Такий підхід є можливим лише в умовах залучення до проєктування людей з інвалідністю, які краще за будь-кого знають що саме потрібно зробити і для чого.

2.    Врахування реального масштабу викликів, зміни характеру фізичних травм, збільшення обсягу набутих психологічних травм та ін. Це вже потребує нових підходів до реабілітації та підтримки людей, зокрема, у сферах протезування, цифрових сервісів, інформаційного забезпечення тощо.

3.    Говоріть і вас почують. Основні тези, зазначені в спільній заяві, були почуті і враховані під час виступів щодо людського виміру відновлення України.

Ще раз хочемо підкреслити:  сьогодні йдеться не просто про відбудову понівеченої інфраструктури України, а про відновлення всього суспільства, в якому кожен її член може навчатися, лікуватися, працювати, отримувати необхідну підтримку та брати участь у суспільному житті, незалежно від наявності діагнозу. Не лише про залізо й бетон, а й про «душу й тіло». Принципи, які роками просувають тисячі громадських організацій, зрештою, почали звучати на увесь світ, і світ каже: ви праві, ми вас підтримуємо.

Інна Сергієнко, засновниця МГО “Дитина з майбутнім” та консул “Аутизм Європа”:

“Це дуже правильний, я би навіть сказала – єдино вірний підхід. Знаєте, у сфері аутизму ми роками говоримо про те, що будь-які рішення мають ухвалюватися тими, кого вони безпосередньо стосуються. Тому ключова теза “Нічого про нас без нас”, яку голосно озвучила європейська спільнота аутистів за останній рік, стає не просто питанням про права якоїсь людини чи групи людей, а запорукою того, що рішення будуть працювати в усій державі і стосуватися здоровя у широкому значення цього слова усієї нації. Ось чому права і потреби людей з інвалідністю мають бути враховані у проєкти на стадії розробки, а люди – залучені до їх реалізації від самого початку.

І ще одне. Вчора хтось зі спікерів сказав, що механізм реалізації цієї програми дуже простий: або йти в політику самому, або створювати експертні групи і працювати з політиками. Все, більше нічого не треба, але це лише на перший погляд здається таким простим… Ми маємо великий і успішний досвід такої діяльності і віримо, що це та річ, яка стане в нагоді не лише український спільноті аутистів, а й усьому нашому багатостраждальному суспільству загалом».

За результатами заходу було  прийнято Гданське спільне звернення громадянського суспільства. Одним із його підписантів стала МГО “Дитина з майбутнім”. Дякуємо всім і кожному!