Семінар доктора Вірджинії Бассі про проблеми виховання дітей з аутизмом

Аутизм – це захворювання, яке виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку. Характеризується тим, що дитина неохоче йде на контакт з оточуючими, має обмежені інтереси, і повторювані дії.

30 і 31 березня, за сприяння школи-садка «Дитина з майбутнім», відбувся тренінг для батьків, за участi доктора Вірджинії Бассі. Останні 10 років д-р Бассі веде приватну практику в США, з діагностики та лікування психічних розладів, у тому числі аутизму. З 2000 року читає лекції випускникам Американської школи професійних психологів з клінічної психології, в тому числі: психопатологія, психофармакологія, біологічні основи поведінки, домашнє насильство, теорія сімейної терапії. З 1989 по 1999 приймала пацієнтів, як практикуючий психолог, в клініці Kaiser Hospital, Валеджио. Вірджинія Бассі має величезний досвід по роботі з проблемними дітьми, зокрема, з дітьми-аутистами.

В семінарі приймали участь батьки дітей з особливостями розвитку. Семінар розпочався з пропозиції доктора Бассі сісти півколом навколо стола, за яким вона сиділа. Після чого запропонувала представитися, і коротко розповісти про свою дитину. Кожна мама (на жаль семінар відвідав лише один батько), розповіла про особливості своєї дитини, і з якими проблемами вона стикається. Захід було побудовано у формі діалогу батьків з Вірджинією Бассі. Батьки ставили запитання, доктор відповідала. Слід сказати, що відповіді були професійними, і при цьому враховувалися особливості кожної конкретної дитини. Доктор Бассі давала рекомендації не тільки з питань виховання дітей, а й з питань внутрішньо-сімейних відносин. Так трапляється, що мати виховує дитину сама. Також, доктор Бассі зазначила, що якщо в родині виховуються декілька дітей, то це сприятливо позначається на розвитку дитини з аутизмом. Що стосується особливостей виховання дітей з проблемами в розвитку, то пані Бассі дала кілька узагальнюючих рекомендацій:

– Побудуйте жорсткий графік, щоб дитина постійно була чимось зайнята. Але, в той же час щоб вона знала, що буде робити далі (тобто повторювані, постійні дії. Наприклад: сніданок, обід, вечеря, прогулянка, і т. д.).
– Придумайте заохочувальну систему. Для того, щоб можна було регулювати поведінку дитини.
– Розробіть дієту. Бажано, щоб їжа була різноманітна.

На семінарі також була присутня Наталія Віталіївна Стручек – директор школи-садка «Дитина з майбутнім». Вона доповнювала доктора Бассі. Зокрема, вона навела кілька рекомендацій. «Кожну Вашу дію потрібно супроводжувати коментарями. Наприклад: ось ключ. Ми зараз відкриємо ним двері. Також, бажано, щоб дитина приймала участь в організації побуту. Допомагала Вам розкладати речі в шафi. Перебирала крупу – це сприяє розвитку навичок дрібної моторики. »

Доктор Бассі приділила нам час і погодилася відповісти на кілька питань.

Ви перший раз в Україну які Ваші враження?

Тут дуже холодно. Я приїжджаю третій раз, і весь час виходить холодний сезон. Але люди дуже доброзичливі. Дуже смачна кухня.

Ви приїжджаєте саме в цей садок?

Так

Чи відрізняються американські батьки від українських? Я маю на увазі батьків аутистів?

Я думаю, що є культурна різниця. Але, в принципі, люди, не залежно від національності, дуже люблять своїх дітей. І, звичайно, діагноз: «Аутизм», дуже лякає. Тому вони дуже бояться. Але, звичайно, вони хочуть самого найкращого своїм дітям. У нас є дуже багато програм для дітей з особливостями у розвитку. І це не такий камінь спотикання як у Вас.

Чи можуть діти з аутизмом вчитися у звичайних школах?

В принципі, це так і є. Є спеціальні програми, що дозволяють дітям з аутизмом вчитися у звичайних школах.

Ви маєте на увазі інклюзивну освіту?

Так.

В Америці люди з аутизмом якось реалізують себе в подальшому житті?

Так, вони працюють, навчаються. Все залежить від діагнозу (ступеня тяжкість – прим. авт.). Деяким допомагають спеціальні люди (аналог соціального працівника – прим. авт.). Про них піклується певна людина. Вони працюють, мають друзів і так далі.

Дякую

Також ми поспілкувалися з Наталією Віталіївною Стручек

Ідея відкрити такий центр (школа-садок) виникла у батьків, які мають дітей з аутизмом. Вони збирали інформацію як таку проблему вирiшують у світі. Як борються з цим. Ми використали досвід Ізраїлю та Сполучених Штатів, оскiльки це найбільш прогресивні в цьому питанні країни. Нам пощастило, ми познайомилися з доктором Бассі, професором університету Сан Франциско. Вона проводить навчання молодих фахівців, лікарів, психологів, психіатрів. Доктор Бассі більше 10 років тому створила літній табір саме для дітей аутистів. – Вона практикуючий лікар? – Прим. авт. Так. Ті діти, які протягом року перебувають в тих чи інших навчальних закладах в Штатах, влітку перебувають на канікулах. Щоб не втрачати темп освіти, а ми знаємо, що ці діти не пробачають перерв в освітньому процесі, вона створила літній табір. Діти приходять сюди з ранку і перебувають до вечора. Як у нашому дитячому садку. Вони вiдвiдують там заняття, якісь розвиваючі заходи. Діти весь час під наглядом, їм не дають забути те, чого вони вчилися протягом року. Природно, і цей досвід нами був використаний. Доктор Бассі приїжджає до нас кожні півроку. Це її вже третій приїзд. Для нас це дуже цінно, тому що у нас штат фахівців дуже великий. Незважаючи на те, що в садку 20 дітей, штат складає близько 40 чоловік. Безумовно, відправляти закордон на семінар щоразу – це нереально. Тому доктор Бассі приїжджає сюди. Коли вона приїжджає, вона знаходиться тут тиждень. Вірджинія Бассі кожен день робить навчальні семінари для наших фахівців. Таким чином, ми підвищуємо свій рівень професіоналізму. Крім того вона спостерігає дітей цілий тиждень. Вона може підправити нас. Підказати, на що ще потрібно звернути увагу. Вказати, де наші сильні сторони, де наші слабкі сторони. Так само ми проводимо i підсумкові зустрічі з батьками. За підсумками проведеного тут часу, доктор Бассі зустрічається з батьками і висловлює свої рекомендації. Батьки так само беруть участь у роботі, тому що, це спільнай праця. І, безумовно, дуже важливо щоб фахівець висловив свою думку щодо цього. Це, що стосується доктора Бассі. Ми працюємо, безпосередньо, півтора року. За цей період ми вчимося. Як ходьба сходами, увесь час … Тобто Ви існуєте півтора року? (прим. авт.)– Так. І кожен місяць це нові сходинки. Ми щось нове відкриваємо для себе. Приходять нові діти. Набір дітей триває цілий рік. Ми приймаємо від двох з половиною до семи років. В основному, ми спеціалізуємося на аутизмi та супутнiй проблематицi. Найголовніше, що динаміка є. Нікому, ніяких обіцянок ми не даємо. Кожен батько повинен розуміти, як сказала доктор Бассі, це шлях довжиною в життя. Але кожна дитина має право перебувати в колективі, отримати адекватне ставлення до себе, достатню кількість знань. Ось це що ми намагаємося дати дітям. Ми працюємо за системою звичайного дитячого садка, щоб діти повністю отримували спеціалізацію тут, як інші. Для батьків це теж психологічно важливо, як сказала одна наша мама, у батьків з’являється достатньо часу вирішувати питання сім’ї, роботи і всього іншого. Це дуже важливо. Ми з батьками дуже засмучуємося, коли або дуже повільна динаміка, або її взагалі немає. Але це, на жаль, не від нас залежить. Найголовніше, що дитина дає інші емоції, яких у неї раніше не було. Вона перестає чогось боятися. Іноді батьки не помічають змін, але, вони все-таки є. Ми їм підказуємо, нагадуємо. Найголовніше, що результати є. Значить ми на правильному шляху.

Діти, після Вашої підготовки можуть вчитися в загальноосвітній школі?

Це наше головне завдання. Але, як вийде, ми, на жаль, не знаємо. Цей рік буде нашим першим випускним роком. І, вже у вересні я зможу сказати, хто з учнів, до якого закладу потрапив. Це залежить від складності самого захворювання. Але, наше пріоритетне завдання – і психологічно й інтелектуально готувати дітей до того, щоб вони йшли до школи. Тим паче, що у серпні вийшов закон про інклюзивну освіту, я думаю, багато шкіл будуть це впроваджувати. Правильно підходити до цього питання. Ми, зі свого боку, відкриті до спілкування. Якщо школам необхідна консультація про те, як краще працювати з аутистами, тобто як у нас це відбувається. Ми з однiєю школою вже спілкувалися, вони протестували однe нашу дитину, і сказали, що вони беруть її до себе на навчання. Ми не сидимо склавши руки, і в цьому напрямку намагаємося розвиватися. Спілкуємося з інститутом Драгоманова. Cтворили батьківську асоціацію. У нас прекрасний фонд. Ми намагаємося стукати в усі двері, й казати, що така проблема є. Суспільство має бути готове, не відхрещуватися, не боятися. Тому, що будь-які люди з особливостями, повинні жити повноцінним життям, і щоб ніхто на них не вказував пальцем. Щоб люди були готові підставити плече, можливо пропустити людину вперед, в магазин, витягнути візок. Тобто це нормально. Таке є в усьому світі. Я відвідувала Діснейленд. Мене дуже вразило, коли люди з усіма проблемами: з опорно-руховим апаратом, з сильним ступенем ожиріння – для них просто все призначено. І завжди окремі каси. Щоб люди не відчували ніякого дискомфорту. Всі до них повертаються обличчям. У нас треба говорити про те, що таке є. Не потрібно боятися спілкування з такими людьми, потрібно просто розуміти що це таке. І розуміти, що з цим робити, знати як себе вести. Це такі ж люди, які заслуговують нормального, адекватного, до себе ставлення, і всього іншого. Ми хоч і перші в цьому напрямку, але сподіваюся, що не останні.

Ваші фахівці проходили стажування закордоном?

Поки що ні. Але всі наші фахівці випускники вузів. Або Драгоманова, або Грінченка, або Шевченка. Нарешті в Драгоманова з’явився факультет, на якому вивчається проблематика, медичні особливості дітей з обмеженнями. Як з цим працювати, як їх правильно навчати. Якщо в Києві проводять якісь семінари, ми відправляємо туди наших фахівців. Фахівці самі шукають і ходять вчитися на такі семінари. Тому що хороший фахівець – це той, хто навчається протягом життя.

Дякую.

Автор матерiалу: Антонович Вiкторiя